Page 54 - 6507
P. 54
заняття, наприклад, у вступній частині заняття для повторення раніше
пройденого матеріалу. У цьому випадку презентацією може керувати і
викладач, і студент. Вимоги до презентації для групових і практичних
занять майже ті самі, що і для лекції [3-5].
Останнім часом багато уваги приділяється створенню й
удосконаленню електронних підручників з різних дисциплін. Електронні
підручники з великим успіхом застосовуються на різних заняттях і в ході
самостійної підготовки.
Ще одним аспектом застосування мультимедійних технологій в
навчальному процесі є навчальні програми. Дані програми застосовуються,
як правило, на практичних заняттях і дозволяють імітувати будь-які процеси
та явища або працювати як електронний тренажер.
Перспективним напрямом використання технологій мультимедіа в
навчальному процесі є демонстрація тривимірних анімованих моделей
об’єктів. Тривимірна анімація дозволяє відтворити динамічні явища, які
приховані від спостереження в умовах звичайного навчального процесу.
Основні труднощі в реалізації цього напряму виникають у зв’язку з
необхідністю використання досить складного програмного забезпечення і,
як правило, великими часовими затратами на створення одного
анімаційного ролика.
Демонстрація навчальних відеофільмів є одним із компонентів
мультимедійних технологій. Наявність спеціальних програм –
відеоредакторів – дозволяє досить швидко змонтувати фільм із відзнятих
фрагментів, накласти звук на відеоряд і додати необхідні коментарі –
субтитри. Тривимірна анімація, відеоролики можуть використовуватися як у
складі мультимедійної презентації, так і поза нею.
Використання мультимедійних технологій дозволяє істотно
підвищити ефективність навчального процессу [3-5].
8.4 Методика використання сучасних технічних засобів навчання
Ефективному застосуванню ТЗН передує ретельна підготовка. Вона
передбачає добір та виготовлення дидактичних матеріалів (слайдів,
діафільмів, відеофрагментів, магнітофонного звукозапису, файлів для
мультимедійної проекції тощо), визначення та підготовку умов
демонстрації, аналіз і вибір методичних прийомів та послідовності
демонстрації. У робочому плані викладача це відображається відповідними
помітками. У переважній більшості випадків дидактичні матеріали не є
вичерпним джерелом інформації і потребують пояснень викладача. У цьому
сенсі методика застосування ТЗН розрізняється за видами діяльності
(семінарське заняття, лекція, практичне заняття) та за уявними частинами
заняття [1-3].
Так, використання ТЗН в організаційно-вступній частині заняття
вважається дієвим засобом підготовки аудиторії до сприйняття складної
54