Page 32 - 6506

- основний зміст;
- особливості й побудова фактографічного матеріалу;
- проблеми, які здаються для вас суперечливими;
- новизна опрацьованого матеріалу, його місце і значення в подальшому
розумінні наукових проблем, можливість використання у практичній діяльності.
3 Читати без артикуляції. Читання без артикуляції гальмує звичку
промовляти текст і сприяє посиленню наочно-образного компонента мислення.
4 Забезпечити рух очей по центру сторінки зверху вниз. Це найбільш
економний і ефективний спосіб. Він сприяє розвитку периферійного зору. На
початковому етапі олівцем проведіть вертикальну лінію посередині сторінки. Це
буде своєрідний орієнтир для очей.
5 Бути уважними. Треба зосереджувати увагу на процесі читання.
6 Намагатися зрозуміти прочитане у процесі читання. Це ключ до
проникнення у зміст і сутність прочитаного, шлях до його запам’ятання.
7 Постійно повторювати прочитане зразу ж після завершення читання. У
процесі читання запам’ятовувати не слова чи окремі фрази, а думки, ідеї. Адже
тільки осмислене запам’ятовування раціональне і продуктивне.
8 Використовувати різні способи читання. Це залежить від мети
опрацювання друкованого джерела інформації.
9 Бути гнучким читачем. Залежно від потреби переходити від звичайного
читання до швидкісного і навпаки.
10 Постійно вдосконалювати свої вміння в читанні. Успіхи у
швидкісному читанні з’являться лише за умов систематичних занять,
формування навичок у цьому виді діяльності.
У процесі самостійного навчання важливо вміти робити записи
прочитаного. Під час опрацювання книг застосовують такі види записів (табл.
5.1):

Таблиця 5.1 – Схема записи прочитаного
1 Складання плану
2 Виписування цитат
3 Записи висновків
4 Складання тез
5 Складання конспекту
6 Складання анотацій
7 Написання реферату
8 Рецензування
9 Систематизація зведених оглядів
10 Складання схем, таблиць
11 Запис власних думок
12 Записи окремих слів із нотуванням їх значення та ін.

32