Page 34 - 6506

Складання конспекту наукової праці починається з попереднього
прочитання матеріалу, у якому подано її аналіз, оцінку, що допомагає звернути
увагу на головні питання і проблеми. Важливо спочатку перечитати всю працю,
не роблячи записів, щоб мати уявлення про її структуру і загальний зміст, і лише
після цього конспектувати. Записи варто робити, переказуючи матеріал своїми
словами. Ефект дає фіксація результатів аналізу й синтезу прочитаного, а не
дослівний запис незрозумілого чи, в гіршому разі, перефразованих окремих
речень, часто не пов’язаних між собою.
У конспекті треба чітко записувати заголовки й підзаголовки, що є в
роботі, позначаючи їх підкресленням, іншим чорнилом. Сторінки конспекту
необхідно нумерувати.
Складання анотацій. Анотація – коротка узагальнююча характеристика
книги (чи її частини), статті, рукопису. Для складання анотації необхідно
уважно перечитати книгу, з'ясувати, кому вона адресована, з якою метою її
можна використати. Працю потрібно оцінити з погляду її науковості, логічної
послідовності, актуальності питань чи проблем.
Рецензія – критична оцінка праці, відгук про неї. У ній висловлюють
міркування про прочитане загалом і його найважливіші деталі, застосовуючи
науково обґрунтовані доведення, факти, пояснення. Рецензії здебільшого мають
характер висновків, узагальнень, оцінки прочитаного. Можна давати оцінку
книги чи статті загалом або окремих її розділів, частин, роблячи наприкінці
узагальнення.
Складання зведеного конспекту становить систему записів, які містять
фіксування планів, виписування цитат, окремих тез, висновків, докладне
конспектування розділів тощо.
На окремих аркушах паперу або в спеціальному зошиті треба виписувати
незрозумілі слова з поясненням і тлумаченням їх значення, прислів’я, приказки,
афоризми, крилаті слова, що також є корисним у діяльності студента.
Але на сучасному етапі книгу замінили інші джерела інформації, такі як
ІКТ (інформаційно-комунікативні технології), а студенти є «жителями»
соціальних мереж, Інтернет-простору, віртуального комп’ютерного світу.
Інформаційні технології – це система методів засвоєння знань і способів
діяльності на основі взаємодії викладача, студента та засобів ІКТ, спрямованих
на досягнення поставленого результату навчального процесу. Застосування ІКТ
сприяє розширенню дидактичних можливостей в організації самостійної роботи
студентів,.
Під час організації самостійної роботи студентів при використанні ІКТ
реалізуються такі методологічні підходи:
- диференційний, який дозволяє розширити доступність навчання,
поліпшити якість навчання, впровадити інноваційні технології, використовувати
додаткові освітні ресурси, що приводить до посилення ролі самостійної роботи
студентів;
- системний, який характеризує активне використання інформаційних
технологій як ефективних методів, що забезпечують не тільки системність, а й
структурно-функціональний зв’язок навчального матеріалу.

34