Page 33 - 6506

План – така форма запису, коли студент фіксує окремі логічно завершені
частини статті чи книги, даючи їм своєрідні заголовки. План може бути простим
і складним, залежно від змісту прочитаного матеріалу та визначеної мети.
Цитата – дослівний уривок з тексту твору або чиїсь слова, їх наводять
письмово чи усно для підтвердження міркування.
Опрацьовуючи літературу, потрібно зробити записи основних думок
автора. Для цього в зошиті студент указує прізвище та ініціали автора, назву
книги, місце і рік видання. У певній послідовності записує міркування про
головні проблеми чи питання, які розглянуто у творі. На полях можна робити
свої помітки. Такий підхід дає змогу продумати прочитане, усвідомити в
загальних рисах його суть і зберегти матеріал (основу) для відтворення в пам’яті
головних проблем книги у майбутньому.
Тези – коротко сформульовані основні положення доповіді, лекції,
повідомлення тощо. Кожну тезу потрібно сформулювати чітко, стисло, вона має
передавати основну думку автора. Приклади і доведення не записують. На полях
читач може робити помітки, записувати свої думки щодо опрацьованого
матеріалу.
Робота з книгою в такий спосіб допомагає синтезувати основні думки й
положення, сприяє розвитку логічного мислення.
Студент має вміти складати конспект. Власне конспект – це короткий,
послідовний, стислий письмовий виклад основного змісту книги, статті, лекції,
записаний у розповідній формі. У конспекті можна записувати тези, виписки,
цитати, цифрові матеріали, таблиці, графіки, окремі рисунки. Виклад
конспективного запису має бути послідовним, логічно зв’язаним. Для
підтвердження окремих положень необхідно записувати найяскравіші приклади.
До складання конспектів книг, статей ставлять такі вимоги:
- записи треба вести в окремому зошиті. Найкраще використовувати для
цього шкільний зошит, що містить 12 аркушів. Це дає змогу в майбутньому
більш зручно користуватися раніше зробленими записами, розміщувати і
синтезувати їх за тематичним принципом. З лівого боку сторінки відводять
широке поле (4-5 см). На ньому зручно робити помітки, доповнення, складати
плани законспектованого матеріалу, висловлювати власні думки;
- на початку конспекту необхідно записати прізвище та ініціали автора,
повну назву роботи з підзаголовками, місце і рік видання, кількість сторінок
(опрацьовуючи великі за обсягом джерела, доцільно починати з окремої
сторінки). Важливо записати дату написання твору, обставини його написання,
якщо такі є. Ці відомості можна взяти з передмови чи приміток;
- писати необхідно розбірливим почерком і обов’язково чорнилом. Треба
пам’ятати, що конспект ви готуєте не для одноразового використання. Він може
стати у пригоді впродовж навчання і в подальшій самостійній професійній
діяльності;
- цитати й особливо важливі думки (положення, визначення, правила та
ін.) необхідно позначати в тексті;
- доцільно виробити свої умовні знаки, щоб підкреслювати в конспекті
потрібні місця.

33