Page 31 - 6506
P. 31

У робочій кімнаті має бути чисте повітря, насичене достатньою кількістю
        кисню, тому доцільно працювати при відкритому вікні чи кватирці. Необхідно
        чергувати періоди напруженої праці та відпочинку. Важливо через 1,5-2 години
        один вид розумової діяльності змінювати на інший, зовсім відійти від розумової
        діяльності  та  зайнятися  на  10-15  хвилин  іншим  видом  діяльності,  яка  не
        потребує  розумового  напруження.  Ефективним  є  активний  відпочинок  та
        виконання фізичних вправ, прогулянка на повітрі тощо.
              У роботі з книгою варто дотримуватися таких правил:
              1 Під час вивчення певної проблеми насамперед потрібно ознайомитися з
        першоджерелами,  а  потім  уже  з  посібниками  і  критичними  статтями.
        Опрацювання посібників не може замінити вивчення першоджерел. Робота над
        першоджерелами  викликає  в  студента  самостійні  думки,  судження,  сприяє
        глибшому розумінню теми чи проблеми.
              2 Опрацювання літератури з конкретного питання варто починати з робіт
        загального характеру і від них переходити до спеціальних і вужчих досліджень.
              Студент  може  використати  різні  види  читання.  Часто  застосовують
        суцільне читання, яке становить процес уважного вивчення книги або окремих її
        тем,  розділів  без  відволікань.  У  такому  разі  будь-яке  питання  треба  починати
        вивчати  з  найпростішого,  загального.  Проте  слід  усвідомлювати  поняття,
        судження,  міркування,  висновки  та  ін.;  з’ясовувати  основні  положення,  тези,
        твердження,  встановлювати  взаємозв’язок  між  ними;  відокремлювати  головне
        від  другорядного  та  ін.;  вміти  критично  проаналізувати  зміст  книги,  дати
        правильну оцінку.
              Іноді  потрібно  використати  часткове  читання,  коли  необхідно
        опрацювати лише окремі розділи, питання та ін. Найчастіше часткове читання
        застосовують  у  роботі  з  енциклопедіями,  словниками,  довідниками.  Треба
        визначити  коло  довідкової  літератури,  напрацювати  зручну  для  себе  систему
        записів та ін.
              Необхідним  для  студента  є  синтетичне  читання  –  конкретне  та
        раціональне використання часткового та суцільного читання книги.
              Останніми роками поширюється так зване швидкісне читання. Цей метод
        привертає увагу людей розумової праці тим, що коли під час звичного читання
        людина фіксує від 150 до 400 слів за хвилину, то під час швидкісного – від 900
        до 2000-2500 слів.
              Методика швидкісного читання вимагає:
              1  Не  допускати  регресій,  тобто  зворотних  рухів  очей  для  повторного
        читання  слова,  фрази,  речення.  Текст  будь-якої  складності  читають  один  раз.
        Лише після закінчення читання й початкового  осмислення змісту прочитаного
        можна повернутися до повторного читання.
              2 Дотримуватися певного алгоритму читання. Сформуйте свій алгоритм
        читання  і  постійно  пам'ятайте  зміст  та  лексичне  значення  його  компонентів.
        Основою для вироблення власного алгоритму читання може бути така схема:
              - автор, назва книги, статті;
              - джерело та вихідна інформація;
              - структура книги, статті;

                                          31
   26   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36