Page 96 - 6449
P. 96

Прокоментуємо рівняння для Р і: ймовірність знаходження системи
               в стані х і (і каналів зайнято) може змінитись завдяки таким подіям: система
               перебувала  в  стані  х і-1  і  надійшла  ще  одна  заявка  на  обслуговування
               (доданок  λ  Р і-1(t)),  система  була  в  стані  х і  і  наступила  подія,  пов’язана  з
               тим, що одна із заявок завершила обслуговування і покинула систему або
               прийшла  ще  одна  заявка  на  обслуговування  (доданок  –  (іμ+λ)  Р і(t)),  і,
               нарешті, система перебувала в стані х і+1 і одна із заявок покинула систему
               після завершення її обслуговування. Перше і останнє рівняння мають іншу
               форму через те, що у станів х 0 та х 4 менше факторів, які можуть змінити
               ймовірності Р 0 та Р 1. Система (5.7) доповнюється такими умовами:

                                              P   ) 0 (    , 1 P  ) 0 (   P  ) 0 (    ...  P  ) 0 (    0        (5.8)
                                               0        1       2           n
                        Записана нами система рівнянь  (5.7) з початковими  умовами (5.8)
               називається системою рівнянь Ерланга. Вона може бути про інтегрована
               відносно  простимим  способами.  Слід  зазначити,  що  в  системі  (5.7)
               коефіцієнти  можуть  бути  функціями  від  часу,  головною  вимогою
               залишається  лише  показниковий  закон  розподілу  вказаних  випадкових
               величин.
                        Слід зазначити, що при вивченні реальних СМО можна підмітити
               таку  обставину:  при  тривалому  функціонуванні  СМО  спостерігається
               явище  стабілізації  ймовірностей,  які  при  t           виходять  на  стабільний
               режим.  Дійсно,  будь-який  водій  таксі  легко  може  вказати  скільки
               пасажирів  він  провозить  щодоби  в  середньому,  скільки  викликів
               фіксується  в  середньому  по  місту  за  робочий  день  тощо.  Явище
               стабілізації  полягає  в  тому,  що  значення  відповідних  похідних  у  (5.7)
               дорівнюють нулю. Таким чином, система (5.7) набуває вигляду:
                                               p  0    p 1   0
                                               .......... .......... .......... .......... .......... .......... .....
                                              
                                              
                                               p  i 1   (i  )p  i   (i   )1  p i 1   0  .      (5.9)
                                               .......... .......... .......... .......... .......... .......... .......
                                              
                                               p  n 1   n  p n   0
                                              
                        Система (5.9) є системою лінійних алгебраїчних рівнянь з нульовою
               правою частиною, тобто, однорідною системою рівнянь. Якщо визначник
               матриці цієї системи не дорівнює нулю, то її розв’язок має вигляд:
                                             p   p   p    ...  P   p    0  ,                 (5.10)
                                              0    1    2        n  1  n
               що не відповідає реальній картині модельованої СМО. З цією метою одне з
               рівнянь (5.9) залишають очевидним співвідношенням:
                                             p   p   p    ...  P   p   1                     (5.11)
                                              0    1   2        n  1   n  .
                        З першого рівняння одержуємо:
                                                                
                                                           p     p                                (5.12)
                                                            1      0
                                                                
                        З другого:  p      (    ) p    2 p    0
                                        0           1       2



                                                           96
   91   92   93   94   95   96   97   98   99   100   101