Page 78 - 6449
P. 78

3.4 Умовний екстремум функції кількох змінних з
                                           обмеженнями-нерівностями
                        Всі  розглянуті  задачі  з  обмеженнями  містить  обмеження  типу
               рівності,  проте  в  практичних  моделях  часто  обмеження  задачі  подані  у
               вигляді  систем  нерівностей.  Необхідно  узагальнити  підхід,  пов’язаний  з
               використанням методу функції Лагранжа на випадок таких обмежень.
                        Розглянемо таку задачу:
                        Знайти екстремум функції:

                                                           f ( x ,  x ,... x )    ext             (3.18)
                                                              1  2    n
               за наявності обмежень:
                                            g ( x ,  x ,... x )   b  i 1  2 ,  ,..., m           (3.19)
                                              i  1  2   n     i               .
                        Зауважимо, що обмеження (3.19) завжди можна записати в такому
               вигляді:

                          (   x ,  x ,... x )    c    (  x ,  x ,... x )     c
                            1  2   n             1   2   n      .
                        Обмеження виду нерівності завжди можна подати у вигляді:
                                                                     2
                                                   g ( x ,  x ,... x )  U   b                    (3.20)
                                                     i  1  2   n     i    i  ,
               при цьому U        0, U i – послаблююча змінна.
                               i
                        Таким чином, задача зводиться до мінімізації функції f(x 1,x 2,…,x n) за
               наявності обмежень у вигляді (3.19). Будуємо функцію Лагранжа:
                                                                            m
                              L( x ,... x , 1 ,..., m  , b ,..., b )   f ( x ,  x ,... x )      g  i  U  i 2   b i      (3.21)
                                     n
                                                                       n
                                                       m
                                                 1
                                                                  2
                                                               1
                                 1
                                                                             i 1
                        Необхідні умови екстремуму:

                                      L    f    m    g i
                                      x    x      i  x   j   2,1  ,..., n
                                        j     j    i 1  j
                                                           2
                                      L
                                          g ( x ,..., x )  U i   b i   0  i   2,1  ,.., m        (3.22)
                                              i
                                                      n
                                                 1
                                       i
                                       L
                                           2 i U i   0  i   2,1  ,.., m
                                     U i
                                     
                        Останню       групу      обмежень        можна       записати      у    вигляді:
                  (b   g  (x  ,..., x  ))   0
                 i  i   i  1    n
                        Умови  (3.22)  дозволяють  зробити  такий  висновок:  або  λ і  або  b i-
               g i(x 1…x n)=0.  Якщо  λ і≠0,  то  відповідна  нерівність  виконується  строго.  З
               іншого боку, якщо обмеження є обмеженням у вигляді строгої нерівності,
               то відповідний множник Лагранжа дорівнює 0.
                        Необхідні  умови  мінімуму  функції  f(x 1,x 2,…,x n)  за  наявності
               обмежень (3.22) мають такий вигляд, що можна знайти x 1, x 2,…, x n та λ 1,
               λ 2,…, λ n, для яких:








                                                           78
   73   74   75   76   77   78   79   80   81   82   83