Page 76 - 6449
P. 76

Безумовний  екстремум  функції  L  знаходить  за  відомою  схемою:
               спочатку знаходяться стаціонарні точки функції Лагранжа з умови:
                                                    L
                                                         ,0  j   ,...,1  n
                                                    x  j
                                                                       ,                          (3.15)
                                                     L   ,0  i   ,...,1  m
                                                    
                                                      i
               причому  останні  т  рівнянь  в  системі  (3.15)  співпадають  з  (3.12).  Після
               знаходження  стаціонарних  точок  (x*,λ*)  досліджується  гессіан  функції
               Лагранжа, який будується у вигляді:
                                                                  2   
                                                                 L
                                                                       
                                                          G           ,                         (3.16)
                                                               x i x  j  
                                                               
                                                                       
               тобто при побудові гессіана не використовуються другі та змішані похідні
               за змінною λ і. Після побудови гессіана знаходиться його значення в точках
               (x*,λ*),  і  гессіани  в  цих  точках  досліджуються  на  знаковизначеність  з
               метою визначення типу екстремуму. В тих випадках, коли вдається знайти
               аналітичний розв’язок системи (3.15), цей метод є  досить універсальним,
               хоча як і в попередніх випадках, часто для розв’язання (3.15) доводиться
               застосовувати наближені методи розв’язку.
                        Приклад  4.  Необхідно  побудувати  підвал,  що  має  форму
                                                                                            3
               паралелепіпеда  без  верхнього  покриття.  Об’єм  підвалу  20  м (рис.  3.2),
               вартість  квадратного  метра  підлоги  6  одиниць,  а  вартість  квадратного
               метра  стіни  –  4  одиниці.  Необхідно  визначити  розміри  підвалу,  за  яких
               його вартість буде мінімальною.





                                                z                              y

                                                        x
                                   Рисунок 3.2 –  Схематичне зображення підвалу

                        Нехай  x,  y,  z   – відповідно ширина, довжина та висота підвалу. Тоді
               загальна вартість складає:
                                                   S    2 ( zx    2zy )  4  xy  6             (3.17)
                                                                            .
                        У залежності (3.17) враховано, що верхнього покриття немає.
                        Екстремум функції (3.17) необхідно шукати за умови:
                                           20    20            160    160
                V   xyz    20 S (  ) y , x    ( 8  x   ) y   6  xy       6  xy .
                             ,
                                           xy     xy             y     x
                        Необхідні умови екстремуму:










                                                           76
   71   72   73   74   75   76   77   78   79   80   81