Page 83 - 6449

F  F  46368
n  2 24 .
Отже: n 2  24  n  22
.
Існує багато інших методів знаходження екстремуму із
використання похідних, але вони не розглядаються в даному посібнику
[13].
Таблиця 3.1 – Елементи ряду Фібоначчі
n F n F
n
n
1 1 14 377
2 1 15 610
3 2 16 987
4 3 17 1597
5 5 18 2584
6 8 19 4181
7 13 20 6765
8 21 21 10946
9 34 22 17711
10 55 23 28657
11 89 24 46368

12 144 25 75025
13 233 26 121393

3.6 Питання для самоконтролю
1. Для того, щоб точка х 0 була точкою екстремуму функції f(x),
достатньо, щоб f`(x0) 0  ?
2. Для знаходження екстремуму f(x) обов‘язково використовують

похідні функції.

3. Умовою екстремуму f(x) є рівність ``(x) f 0  .
4. Необхідною умовою екстремуму неперервної та

диференційованої функції f(x) є f`(x0) 0  .

5. У точці екстремуму функції багатьох змінних всі частинні
похідні першого порядку рівні нулю.
6. У точці мінімуму один з головних мінорів гессіана може бути
від‘ємним.
7. Стаціонарні точки функції кількох змінних завжди знаходять
аналітично.
8. У більшості випадків стаціонарні точки функції знаходять
наближено.
9. У стаціонарній точці всі частинні похідні ІІ порядку рівні
нулю.
10. В точці максимуму всі головні мінори гессіана від‘ємні.
11. В сідловій точці гессіан функції не є знаковизначеним.

83