Page 81 - 6449
P. 81

  ab    
                                            n   2  log  2                                      (3.28)
                                                               ,
               де     –  заданий  рівень  точності  знаходження  екстремуму,                   0 ,  бо
                    ( ).

                        2  Метод золотого перерізу
                        Ідея  методу  золотого  перерізу  аналогічна  ідеї  методу  ділення
               відрізка навпіл, єдиною відмінністю є спосіб представлення точок х 1 та х 2
               на  кожному  кроці  ітераційної  процедури.  У  даному  випадку  точки
               “золотого перерізу” відрізка [a;b].
                        Точкою “золотого перерізу” відрізка [a;b] є така точка х, що ділить
               відрізок  [a;b]  на  два  різних  за  довжиною  відрізки,  причому  відношення
               довжини  меншого  з  них  до  довжини  більшого  дорівнює  відношенню
               довжини більшого відрізка до довжини відрізка [a;b].
                        Кожен відрізок має дві точки “золотого перерізу”.
                        Розглянемо відрізок [a;b], коли а=0; b=1.

                                                   0      x    a)             1


                                                                       x
                                                   0                          1
                                                                б)
                        Можливі два варіанти зображено на схемі.
                            x     1 x                                             3   5
                        а)             x    1  2  xx  2   x 2    3 x  1   0  x  2 , 1  
                          1 x     1                                                 2   ,
               причому відрізку [0;1] належить менше однієї з вказаних точок.

                             3   5
                        x  
                         1
                                2
                           1 x   x
                        б)          x 2   1 x   x 2   x    1   0
                            x     1
                               1   5
                        x   
                          2 , 1
                                 2     .
                        Для довільного відрізка [a;b] маємо:

                                      3   5                   5  1
                              x   a        (b   ) a  x   a     (b   ) a                      (3.29)
                               1                      2
                                         2          ,           2
                        Після знаходження (3.29) перехід до нового меншого за попередній
               відрізка [a;b], здійснюється за правилом, описаним в (3.27). Особливістю
               даного методу є те, що точки х 1 та х 2 мають таку властивість: якщо точки
               х 1 та х 2 є точками “золотого перерізу” відрізка [a;b], то точка х 1 є точкою
               “золотого  перерізу”  відрізка  [a;х 2],  а  точка  х 2  є  точкою  “золотого
               перерізу”відрізка  [х 1;b],  що  дозволяє  економити  зусилля  при  визначенні
               значень функції f(x) в нових точках х 1 та х 2. Кількість обчислень значень
               функції  f(x)  необхідна  для  знаходження  екстремуму  з  точністю  ε
               становить:



                                                           81
   76   77   78   79   80   81   82   83   84   85   86