Page 40 - 6444
P. 40
характерні ознаки особистості: свідомість у виконанні суспільних
ролей; суспільно корисна спрямованість діяльності.
Характерною особливістю особистості є її індивідуальність, що
відрізняє її від інших. Виходячи з цього у психологічній теорії
особистості виділяють основні структурні компоненти:
- спрямованість особистості (моральні якості, потреби, цілі);
- мотиви (інтереси, переконання, ідеали, звички, установки);
- система саморегуляції;
- індивідуально-типологічні (темперамент, характер);
- можливості особистості (здібності, знання, вміння, навички);
- психічні процеси (пізнання, емоційно-вольові).
Спираючись на загально прийняту структуру особистості, у
системі кадрового менеджменту провідними складовими
організаційної поведінки особистості фахівця є мотиви, ціннісні
орієнтири, здібності (загальні, спеціальні), психофізіологічні та
психічні властивості, професійно важливі якості.
Окрім того, як слушно зауважує Л.В. Балабанова, на
організаційну поведінку особистості впливають такі чинники як: -
демографічні (визначають поведінку залежно від статті та віку); -
біопсихічні (визначають поведінку залежно від індивідуальних
особливостей людини – темперамент, характер, вольові якості тощо);
- соціально-психологічні (визначають поведінку залежно від
взаємовідносин індивідів); культурологічні (визначають поведінку
залежно від елементів культури. Характерної для даного суспільства)
[1, c. 51].
Удосконалення і зміна програмувальних властивостей
особистості забезпечує їй повноцінну, плідну тривалу творчу
діяльність і пливає на зміни деяких базових якостей, характеру.
Особливі прояви поведінки людини дають можливість виділити
їй характерні риси (інтерналізм – людина вважає, що сама контролює
свої дії, керує ними, виявляє зацікавленість і задоволеність роботою,
мотивована на досягнення; екстерналізм - авторитаризм,
макіавеллізм, орієнтація на досягнення, схильність до ризику), що
визначатимуть її професійну спрямованість у підприємстві:
інтерналізм (людина вважає, що вона сама контролює свої вчинки,
дії, виявляє задоволеність роботою, мотивована на досягнення);
екстерналізм (людина вважає, що її життя контролюється зовнішніми
силами і її доля залежить від удачі та зовнішніх обставин,
покладається на обставини); макіавеллізм (людина вірить, що мета
40