Page 44 - 6444

підготовки і досвіду роботи в даній сфері, що дозволяють
здійснювати відповідний вид діяльності. Так, зокрема, менеджер,
юрист, економіст усі вони мають володіти певними спеціальними
професійними знаннями та уміннями й навичками характерні для

даної професії.
Спеціальність – це більш вузький різновид трудової діяльності
у межах певної професії.

Професійна придатність – це сукупність знань, умінь і
навичок, особистих властивостей, необхідних людині для успішного
виконання професійних обов’язків.
Професійну придатність зазвичай поділяють на потенційну, яка

ґрунтується на задатках, здібностях, фізичних і психічних
властивостях людини та реальну – складається поступово в результаті

освоєння людиною нових знань і навичок.
Кваліфікація – ступінь і рівень професійної підготовленості до
якого-небудь виду праці. Основними видами кваліфікацій є
кваліфікація роботи (представлена сукупністю вимог до того, хто

повинен виконувати роботу) та кваліфікацію працівника
(представлена сукупністю набутих людиною професійних якостей).
Кваліфікація працівника визначається рівнем набутих загальних і

спеціальних знань, стажем роботи на даній посаді. Для керівників
важливим є комунікативні та організаційні здібності та навички.
Присвоєння певного кваліфікаційного рівня здійснюється на основі
всебічної перевірки знань і досвіду працівника спеціальною комісією

і юридично закріплюється у дипломах, свідоцтвах.
Таким чином, основними професійно-кваліфікаційними
вимогами до працівників організації є професійні та особистісні

якості працівника, які забезпечать та дадуть максимально ефективно
виконувати фахівцям поставлене завдання. Разом з тим, слід
відмітити, що прогресивний розвиток суспільства, обумовлює
ліквідацію вузької спеціалізації професій та вимагає збільшення

чисельності працівників вищої кваліфікації. Підвищується значення
творчого підходу до роботи, креативності, самостійності у прийнятті
рішення тощо.

44