Page 243 - 6444
P. 243

Робоче  місце  –  зона  прикладання  праці,  визначена  на
                  підставі трудових та інших діючих норм, оснащена необхідними
                  засобами  для  трудової  діяльності  одного  виконавця.  РМ
                  оснащуються  основним  і  допоміжним  обладнанням  (наприклад,

                  верстати, апарати, прилади, механізми, енергетичні установки) та
                  технологічним  оснащенням  (інструмент,  пристосування,  столи,
                  верстаки,  тумбочки,  шафи,  стільці  і  т.  п.).  Розрізняють  РМ

                  робітників,           інженерно-технічних                 та       адміністративно-
                  управлінських працівників.
                        Робочий  час  –  встановлене  у  відповідності  з  законом  час,
                  протягом  якого  працівник  повинен  виконувати  свої  трудові

                  обов'язки  на  підприємстві,  в  установі,  організації;  тривалість
                  участі  працівника  у  суспільно  організованому  працю.  РЧ
                  вимірюється тривалістю відпрацьованого часу протягом робочого

                  дня, тижня, місяця, року.
                        Розвиток  (формування)  коллективу  –  процес  розвитку  і
                  вдосконалення  характеристик  колективу.  Головним  критерієм  є

                  виконання колективом функцій суб’єкта управління і виховання.
                  На  нижчій  стадії  р.  оскільки  всі  вимоги  виходять  тільки  від
                  керівника;  на  другому  вони  приймаються  і  пред’являються

                  активом; на третій колектив як єдине ціле стає джерелом вимог
                  до особистості і реальною виховною силою.
                        Розміщувальний  склад  персоналу  –  чисельність  всіх
                  співробітників, необхідна для роботи фірми в одну зміну.

                        Ролева  структура  –  ділення  колективу  по  участі
                  співробітників           в      творчому         процесі         на      виробництві,
                  комунікаційним і поведінковим ролям.

                        Ротація (як метод відбору) – призначення, при якому місце
                  роботи  міняється  відповідно  до  принципу:  «знайти  потрібному
                  співробітникові  потрібне  місце».  В  цьому  випадку  формується
                  співробітник з кваліфікацією широкого профілю.

                        Ротація (як метод навчання) – метод професійного навчання
                  на робочому місці, в результаті якого співробітник переводиться
                  на  іншу  роботу  для  отримання  додаткової  професійної

                  кваліфікації на термін від декількох днів до декількох місяців.
                        Ротація  кадрів  –  процедура  призначення,  у  рамках  якої
                  місце       роботи,       посада        конкретного          працівника         можуть

                  змінюватися  по  горизонталі  при  підвищенні  ним  своєї
                  кваліфікації (наприклад, підвищення розряду або категорії).


                                                              243
   238   239   240   241   242   243   244   245   246   247   248