Page 176 - 6444
P. 176

1)      Філософія  та  політика  впровадження  системи  управління

            персоналом.
                   2)      Формування психологічного мікроклімату у групі (колективі).

                   3)      Гнучка поведінка керівника стосовно до підлеглих.
                   4)      Правила та норми поведінки керівників у організації.

                   14. Керівник авторитарного типу:
                   1)      Відрізняється надмірною централізацією влади.
                   2)      Створює умови підлеглим для ініціативи і самостійності.
                   3)      Практично не втручається у справи підлеглих.
                   4)      Особисто доводить всі завдання до підлеглих.

                   15. Керівник демократичного типу:
                   1)      Відрізняється надмірною централізацією влади.
                   2)      Створює умови підлеглим для ініціативи і самостійності.
                   3)      Практично не втручається у справи підлеглих.
                   4)      Особисто доводить всі завдання до підлеглих.

                   16. Керівник ліберального типу:
                   1)      Відрізняється надмірною централізацією влади.
                   2)      Створює умови підлеглим для ініціативи і самостійності.
                   3)      Практично не втручається у справи підлеглих.
                   4)      Особисто доводить всі завдання до підлеглих.

                   17. Ротація та суміщення професій належать до:
                   1)      Внутрішніх джерел набору кадрів.
                   2)      Методів набору з внутрішніх джерел.
                   3)      Методів відбору працівників на вакантні посади.
                   4)      Методів професійного навчання працівників.

                   18. Розвиток персоналу — це:
                   1)      Заходи щодо створення умов для розкриття особистого потенціалу
            працівника.
                   2)      Система  взаємопов'язаних  дій,  елементами  якої  є  стратегія
            прогнозування  і  планування  потреби  в  кадрах;  управління  кар'єрою,
            адаптацією, навчанням і тренінгом, формуванням організаційної структури.
                   3)      Індивідуальні чи групові заходи, які проводяться на робочому місці
            чи спеціалізовано, і орієнтовані на розвиток загальних чи специфічних навичок
            і вмінь.
                   4)      Немає правильної відповіді.

                   19. Професійний розвиток співпрацівників —  це:
                   1)     Процес  підготовки  співпрацівників  до  виконання  ним  нових
            виробничих завдань, зайняття нових посад, вирішення нових проблем.



                                                           176
   171   172   173   174   175   176   177   178   179   180   181