Page 20 - 6420

новачка: «А, це ти? Підемо до верстата». Вони довго
пробиралися по цеху між верстатами, доки не підійшли до
верстата, який стояв осторонь. Стружка навколо нього була не
прибрана, інструменти розкидані, але верстат (це було видно)
– новий.
– Що, доводилося працювати на такому? Ні...
– Новенький, тільки три місяці, як одержали. Бачиш,
відразу тобі довіряємо. Ось тільки не повезло тому, що до тебе
тут працював. Позавчора пішов на обід, а звідти – в лікарню.
Поки побудь на його місці, а повернеться – подивимося. Ти
прибери поки тут, підготуй верстат, а я хвилин на двадцять до
начальника цеху збігаю, після поговоримо, що до чого.
Новачок з готовністю взявся за прибирання, зібрав
стружку, розклав інструмент. Але коли підмітав підлогу, його
примусив здригнутися різкий свист: на нього ледь не наїхав
електрокар. Электрокарщик побачив перелякане обличчя,
прокричав новачку: «Не зівай, салага!». Після цього Ковшов
весь час озирався з побоюванням. Він вже відмітив, що треба
остерігатися не тільки електрокара, але і крана, який часто
снував над головою. Майстер повернувся через півгодини.
– Так, говориш, на такому верстаті працювати не
доводилося? Тоді слухай. – І він став розповідати, яка це
хороша машина, на якому принципі засновано її дію, які її
параметри і характеристики, як потрібно доглядати за
верстатом.
Весь час майстер він перепитував: «Ясно? Зрозуміло?» –
і Ковшов піддакував. Задоволений такою ґрунтовною і
дохідливою, на його думку, бесідою, майстер ще раз
перепитав: «Зрозуміло?». Одержав знову стверджуючу, але й
боязку відповідь, підбадьорююче поплескав новачка по плечу:
«Ну ось і починай. Заготовок тобі вистачить, а щодо
інструменту – запитаєш у Терентійовича, нашого
“старшини”». Новачок хотів запитати, хто такий Терентіьович

22