Page 19 - 6414

За характером товарного обміну розрізняють ринки товару, капіталу,
робочої сили і цінних паперів; за взаємовідносинами між продавцями і
покупцями – ринки вільні (відкриті), закриті (проникнення заборонене) і
регульовані (регулюються державою); за методами і об’єктами товарного
обміну – біржі, торги, аукціони; за національними кордонами – внутрішні і
зовнішні; за типом клієнтури – виробничі, торгові (посередницькі), державних
організацій, кінцевих споживачів, міжнародні; за напрямками товарного руху –
ринки закупівель і збуту товарів.
Залежно від міри відповідності продукції підприємства побажанням
споживачів і його можливостей задовольнити такі бажання розрізняють цільові
ринки (одна або кілька груп споживачів, на які спрямовано маркетингову
програму підприємства), побічні ринки (сукупність споживачів, які час від часу
купують продукцію підприємства, але не є його постійними клієнтами) і так
звану зону байдужості (споживачі, бажання яких не відповідають можливостям

підприємства щодо їх задоволення).
Крім цього, ринки розрізняються за галузевою належністю, географією,
розміщенням, комплексом потреб, групами покупців та ін.
Споживачі – сукупність фізичних і юридичних осіб, які купують товари
або одержують послуги для власного використання.
Для того щоб моделювати процес прийняття покупцем рішення про
купівлю, маркетологи повинні дослідити типи осіб, які приймають рішення, та
сходинки цього процесу. Основними етапами цього процесу є:
- усвідомлення проблеми;
- пошук інформації;
- оцінка варіантів;
- прийняття рішення про купівлю;
- реакція на покупку.
На етапі усвідомлення проблем споживач під тиском випадкових чи
закономірних, зовнішніх чи внутрішніх факторів приходить до висновку про
необхідність придбання чи заміни товару. Маркетологам на цьому етапі
необхідно з'ясувати:
- які проблеми можуть виникнути у споживача;
- чим зумовлене їх виникнення;
- як проблеми можуть вивести на конкретний товар чи послугу.
Другий етап – пошук інформації, тобто покупцеві необхідно знати
додаткові відомості про товар, який його цікавить. Джерелами інформації
можуть бути такі:
- особисті (сім'я, сусіди, знайомі, колеги);
- комерційні (реклама, продавці, дилери, упаковка, виставки);
- імперичного характеру (дотик, вивчення, використання товару);
- загальнодоступні (засоби масової інформації, журнали, газети,
телебачення інформація громадських організацій).

19