Page 13 - 6414

На мікрорівні цей процес йде через взаємодію окремих підприємств
довколишніх країн на основі формування різноманітних економічних відносин
між ними, в тому числі створення філій за кордоном.
На міждержавному рівні інтеграція відбувається на основі формування
економічних об'єднань держав і узгодження національних політик. Бурхливий
розвиток міжфірмових зв'язків породжує необхідність міждержавного
регулювання, коли країни-учасниці добровільно передають союзу ряд політико-
економічних функцій, відмовляючись від суверенітету в цих областях.
Таким чином, становлення і розвиток міжнародної економічної інтеграції
починається з встановлення торгових відносин між окремими країнами і триває
на рівні комплексного економічного співробітництва держав аж до повної
інтернаціоналізації національних економік. У підсумку найчастіше
створюються цілісні регіональні економічні комплекси з єдиною валютою,
інфраструктурою, загальними економічними завданнями, фінансовими

фондами, загальними наднаціональними або міждержавними органами. Слід
зазначити, що процеси економічної інтеграції охопили всі без винятку країни
світу і на сучасному етапі досягли глобальних масштабів.
Західноєвропейська модель, має чітку інституційну структуру на
національному та міжнародному рівнях, єдиний ринок і валюту. Найбільш
значущими інтеграційними об'єднаннями даної моделі є Європейський Союз
(ЄС), який об'єднує 25 західноєвропейських країн.
В основі створення північноамериканської, або азіатсько-тихоокеанській
моделі переважно лежить інтеграція ТНК без утворення відповідних
інституційних структур. До даної моделі відносять Північно-Американську
зону вільної торгівлі (НАФТА), куди входять Канада, США, Мексика;
Загальний ринок країн Південного конусу (МЕРКОСУР), який об'єднує
Аргентину, Бразилію, Парагвай, Уругвай; Асоціацію країн Південно-Східної
Азії (АСЕАН) і ін.
Наступною тенденцією розвитку світової економіки є процес
транснаціоналізації національних економік, рівень якого зростає в чому в
результаті діяльності ТНК, інакше званих багатонаціональними корпораціями,
міжнародними монополіями.
Транснаціоналізація капіталу і виробництва – це створення окремими
національними компаніями та компаніями, що об'єднують капітал,
представників господарських одиниць кількох країн за межами своїх країн.
Глобалізація – це процес накопичення структурних зрушень та поетапного
формування органічно цілісного, взаємопов'язаного та взаємозалежного
всесвітнього господарства, окремі ланки якого органічно поєднані фінансово-
економічними, виробничо-технічними, інформаційними та іншими зв'язками,
значно, глибшими, ніж на попередніх етапах. Основою процесу економічної
глобалізації стають інтернаціоналізація виробничих зв'язків у
високотехнологічних галузях на основі прямих іноземних інвестицій,

13