Page 12 - 6414

прискорення темпів зміни його параметрів, зростання невизначеності останніх
обумовили ускладнення в системі управління підприємствами. Стратегічне
управління як технологія ефективного менеджменту в умовах підвищеної
нестабільності й невизначеності факторів зовнішнього середовища стає
особливо актуальним.
Основні характеристики сучасної світової економіки – це
інтернаціоналізація та глобалізація.
Інтернаціоналізація – це зближення національних економік шляхом
посилення промислової співпраці та взаємозалежності міжнародного
товарообігу, руху капіталів, робочої сили, взаємного впливу на економічні
процеси в країнах та регіонах.
Інтернаціоналізація господарського життя зумовлена зростанням
продуктивних сил, поглибленням міжнародного поділу праці і визначає ступінь
участі країни в світовому господарстві. Вона проявляється в посиленні

виробничої взаємозалежності, нарощуванні обсягів міжнародного товарообігу
більш високими в порівнянні з ростом світового ВВП темпами; в значному
збільшенні масштабів міжнародного переміщення факторів виробництва,
взаємному впливі на такі найважливіші процеси національного економічного
розвитку, як динаміка цін і заробітної плати, обсяги інвестування та т.д.
Таким чином, розвиток інтернаціоналізації капіталу сприяє поглибленню
інтернаціоналізації виробництва, веде до інтенсифікації господарських зв'язків
між країнами. При цьому економічні відносини між країнами з чисто
комерційної діяльності перетворилися на важливу і необхідну умову
забезпечення національного відтворювального процесу.
Процес інтернаціоналізації господарського життя супроводжується
лібералізацією зовнішньоекономічних зв'язків країн в рамках світової
економіки.
Лібералізація зовнішньоекономічних зв'язків – це процес зменшення
державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Вона проявляється
в ослабленні заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньої
торгівлі, зниження митних зборів на шляху міжнародного руху товарів,
поліпшенні інвестиційного клімату в багатьох країнах, пом'якшенні
національної міграційної політики.
Виходячи з цього, лібералізація зовнішніх зв'язків підвищує ступінь
відкритості національних економік для зовнішнього світу і допомагає внести на
внутрішній ринок необхідну дозу конкуренції.
Починаючи з 50-х років XX століття у світовій економіці позначилася
така тенденція її розвитку, як регіональна економічна інтеграція країн – процес
господарського та політичного об'єднання країн в регіональну економічну
систему на основі розвитку глибоких стійких взаємозв'язків і поділу праці між
окремими національними господарствами, взаємодії їх економік на різних
рівнях і в різних формах.

12