Page 43 - 6407
P. 43

На  думку  Дж.  Муні  й  А.  Рейлі,  визначення  мети  –
                  неодмінна  умова  нормального  функціонування  будь-якої
                  організації.
                         Основним  результатом  наукових  розробок  Файоля  і  його

                  послідовників           є      адміністративна              (класична)          модель
                                                                                                        15
                  організації, що базується на чотирьох основних принципах :
                         1) функціональний розподіл праці;

                         2) скалярний ланцюг команд;
                         3) єдність розпорядництва;
                         4) діапазон контролю.
                         Для  класичної  моделі  організації  характерні  застосування

                  автократичного  стилю  керівництва  і  сувора  регламентація
                  процедур виконання робіт. Часто це призводило до стримування
                  особистої  ініціативи  працівників  і  зниження  ефективності

                  бізнесу.
                         Адміністративна  школа  менеджменту  у  певній  мірі
                  відрізняється ігноруванням окремої людини та її потреб. За це її

                  представники часто піддаються справедливій критиці.
                         В  адміністративному  менеджменті  основний  наголос
                  робиться         на     дослідженні          управлінських            процесів,        які

                  відбуваються  в  органах  державної  влади,  що  багато  в  чому
                  визначає  основні  риси,  які  відрізняють  адміністративний
                  менеджмент від загальної теорії і практики управління:
                         1.     Переважне          застосування          лінійної        або      лінійно-

                  функціональної систем управління.
                         2. Чітка ієрархія.
                         3.     Формалізований             спосіб       ухвалення          та     фіксації

                  управлінських рішень.
                         4. Чітке розмежування посадових повноважень, закріплене у
                  вигляді наказів і посадових інструкцій.
                         5.     Розподіл        влади       (тобто       будь-яка,       навіть       дуже

                  високопоставлена,  посадова  особа  завжди  підконтрольна  іншій
                  особі або вищестоящому органу управління).


                                                            Висновки
                         1.     Дослідження            історії      управління           найдоцільніше
                  здійснювати з погляду соціального підходу, який ґрунтований на

                  положенні  про  соціальне  історичне  походження  управління,

                  15
                    Семенова И. И. История менеджмента: Учеб. пособие для вузов.– М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. – С. 81.
                                                              43
   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47   48