Page 214 - 6374

′
Годинники у цей момент показуватимуть відповідно час і . Через певний час годинник
1
1
′
разом з системою переміститься в положення і показуватиме час . Щоб
′
′
′
2
зафіксувати час у системі , потрібно скористатися іншим синхронізованим годинником і
′
′
розмістити його поряд з годинником у момент часу . У системі між двома моментами
′
2
′
′
′
минув час = − , а в системі – = − . Врахувавши, що годинник перебуває у
0
2
1
2
1
′
′
тій самій точці системи з координатою , і скориставшись перетвореннями Лоренца для
часу, дістанемо

2 ′
′
′
2 ′
+ /( ) + /( )
= 1 0 , = 2 0 . (26)
1
2
0 2 0 2
1 − 1 −
2 2

Звідси

′
− ′ 0
− = 2 1 , або = . (27)
1
2
2 2
1 − 0 1 − 0
2 2

Час у системі відліку, відносно якої годинник нерухомий, називають власним часом.
Отже, – інтервал власного часу між двома подіями; – інтервал часу між двома подіями в
0
рухомій системі , виміряний годинником у нерухомій системі .
′
2 0
Оскільки при ≠ 0 1 − < 1, то з (27) випливає, що > тобто проміжок
0
0
2
часу між подіями різний у рухомій і нерухомій інерціальних системах відліку. В рухомій
′
системі відбувається сповільнення часу, виміряного годинником системи . Ефект
сповільнення часу є взаємним (або оборотним) і об’єктивним. У кожній рухомій інерціальній
системі існує власний час протікання фізичних процесів. Не існує єдиного світового часу.
Одержані результати зовсім відрізняються від результатів класичної механіки, де
довжина відрізків і час були інваріантними відносно перетворень Галілея. Відносно

перетворень Лоренца вони виявляються відносними, залежними від швидкості руху системи
відліку. Зауважимо, що скорочення довжини і сповільнення часу в рухомих системах стають

помітними при швидкостях, близьких до швидкості світла. З такими швидкостями рухаються

лише елементарні частинки. Саме з ними були одержані переконливі докази реальності
зазначених ефектів.

При поширенні в атмосфері космічного випромінювання внаслідок його взаємодії з
молекулами атмосфери виникають заряджені нестабільні – і – мезони. Вони
−
+