Page 207 - 6374
P. 207

виявити, перебуває ця система в стані спокою чи рухається рівномірно і прямолінійно; всі

            закони природи інваріантні щодо переходу від однієї інерціальної системи відліку до іншої.
            Перший постулат Ейнштейна узагальнює механічний принцип відносності Галілея на будь-

            які фізичні процеси. Він стверджує, що всі інерціальні системи відліку цілком рівноправні:

            всі  явища  протікають  однаково  в  усіх  інерціальних  системах  і  фізичні  закони  інваріантні
            відносно вибору інерціальної системи. Тобто рівняння, що описують ці закони, однакові за

            формою в усіх інерціальних системах відліку.
                     Принцип  інваріантності  швидкості  світла.  Швидкість  світла  однакова  в  усіх

            інерціальних  системах  відліку,  вона  не  залежить  від  швидкості  руху  джерела  світла  або
            спостерігача і у вакуумі дорівнює .

                     Другий     постулат    Ейнштейна      констатує    сталість   швидкості     світла   як

            фундаментальний закон природи, підтверджений дослідами. Швидкість світла є граничною
            швидкістю руху будь-яких матеріальних об’єктів. Ніякі сигнали або взаємодії в природі не

            можуть передаватись з більшою швидкістю, ніж швидкість світла.
                     Постулати Ейнштейна і побудована на них СТВ сформували новий погляд на світ і

            нові  просторово-часові  уявлення.  Ця  теорія  вимагає  відмови  від  усталених  в  практичному

            досвіді уявлень про абсолютний простір і абсолютний час, прийнятих у класичній механіці.
            Такі  уявлення  Ньютона  ґрунтуються  на  припущенні  про  нескінченно  велику  швидкість

            поширення  сигналів  і,  відповідно,  суперечать  принципу  сталості  швидкості  світла.  На
            підставі цього принципу і нових перетворень координат при переході від однієї інерціальної

            системи відліку до іншої (перетворень Лоренца) Ейнштейн дійшов висновку про відносний

            характер таких понять, як довжина відрізка, тривалість проміжку часу і одночасність подій.
            Ці та інші наслідки із теорії Ейнштейна мають експериментальне обґрунтування.

                     Таким чином, в релятивістській механіці Ейнштейна розглядаються фізичні системи,
            які рухаються з швидкостями, близькими до швидкості світла. Швидкість світла приймається

            як гранично можлива швидкість передачі  взаємодії. Принцип відносності  поширюється на
            всі фізичні процеси, а перетворення Галілея замінюються перетвореннями Лоренца, з яких

            випливає взаємний зв’язок між просторовими координатами і часом.

                     12.3.  Перетворення  координат  Лоренца.  На  основі  двох  постулатів  і  принципу
            відносності одночасності тих самих подій у різних інерціальних системах відліку (ІСВ) А.

            Ейнштейн встановив нові перетворення для координат і часу (перетворення Лоренца) і надав
            нової форми рівнянням механіки. В результаті цього рівняння електродинаміки і механіки

            виявились  інваріантними  відносно  перетворень  Лоренца  і,  отже,  задовольняли  принцип

            відносності, або перший постулат Ейнштейна.
   202   203   204   205   206   207   208   209   210   211   212