Page 9 - 6359

теорії виховання. У своїй основній праці «Думки про виховання«
він висловлює погляди на виховання джентльмена − людини
вірної собі, що поєднує широку освіченість з діловими якостями,
витонченість манер з твердістю моральних переконань.
Непримиренну боротьбу з догматизмом, схоластикою та
вербалізмом у педагогіці вели французькі матеріалісти й
просвітителі XVIII ст. Д. Дідро (1713-1784рр.), К. Гельвецій
(1715-1771рр.) та особливо Ж.Ж. Руссо (1712-1778рр.).
Демократичні ідеї французьких просвітителів багато в чому
визначили творчість видатного швейцарського педагога Іоганна
Генріха Песталоцці (1746−1827рр.). «О, любий народе! − писав
він. − Я бачу, як ти низько, жахливо низько стоїш, і я допоможу
тобі піднятися!» Песталоцці стримав своє слово, запропонувавши
вчителям прогресивну теорію навчання та морального виховання
учнів.
Іоганн Фрідріх Гербарт (1776-1841рр.) − значна, але
суперечлива фігура в історії педагогіки. Крім значних
теоретичних узагальнень у галузі психології навчання та
дидактики (модель уроку з чотирьох ланок, поняття виховного
навчання, система розвиваючих вправ) відомий працями, що
стали теоретичною базою для введення дискримінаційних
обмежень в освіті широких мас трудящих.
«Ніщо не постійне, крім переміни», − навчав видатний
німецький педагог Фрідріх Адольф Вільгельм Дістервег (1790-
1886рр.), що займався дослідженням багатьох важливих проблем,
але більш за все − вивченням протиріч, що внутрішньо
притаманні всім педагогічним явищам.
Світову славу вітчизняній педагогіці приніс Костянтин
Дмитрович Ушинський (1824-1871рр.). Вагомий вклад у сучасну
педагогіку внесли видатні вітчизняні педагоги, випускники
Полтавського педагогічного інституту (нині − університету)
Антон Семенович Макаренко (1888-1939рр.) і Василь
Олександрович Сухомлинський (1918-1970 рр.).

9