Page 43 - 6359

людиною. Той чи інший знак як носій інформації певним чином
замінює реальні предмети, у цьому перевага навчання. Через
знаки – замінники на понятійному рівні учень може економно та
швидко засвоїти професійну реальність. Однак це лише
можливість. Необхідно, щоб ця можливість перетворилась у
дійсність, щоб інформація стала знанням, тобто основою
обдуманої діяльності та поведінки учня.
Щоб інформація перетворилась у знання, учень повинен
зрозуміти її сенс, тобто перебудувати свій попередній досвід з
урахуванням отриманої нової інформації. Перехід від інформації
до її застосування відбувається через думку, що і робить цю
інформацію обдуманим знанням, знанням, що забезпечує
адекватну діяльність.
Центральним процесом перетворення інформації в знання є
процес розуміння, емоціональним проявом якого може слугувати
поява позитивних емоцій у процесі індивідуального пізнання.
При цьому, чим складніша розв’язувана задача, тим більший
емоційний сплеск відчуває людина, що отримала потрібне
рішення. Відомий філософ П.Кропоткін так змалював цей стан:
«Хто відчув хоч раз у житті захоплення наукової творчості, той
ніколи не забуде цієї блаженної миті. Він буде жадати
повторення. Йому буде прикро, що подібне щастя випадає на
долю небагатьох».
Як влучно помітив Іоганн Вольфганг Гете: «Те, що ви не
розумієте, вам не належить». Інформація, засвоєна формально,
механічно заучена, ніби закриває перед людиною можливості
практичної дії. При цьому у студентів виникає відчуття
непотрібності накопичення інформації, безглуздості процесу
навчання. Одним з найголовніших недоліків навчання є його
направленість на набуття «знань – відомостей», які
функціонально «мертві», тобто не здатні виконувати свої
методологічні, технологічні, прогностичні та практичні функції.
Очевидно, що таких «знань-відомостей» студенту недостатньо

43