Page 14 - 6304

скарбниць світової культури. Але й українська мова як в академії, так і в
загальнокультурному користуванні все більш упевнено торувала собі шлях. У
стінах академії народилося чимало псалмів, дум, кантів українською мовою, які
згодом співалися народом.
Філософію викладали професори, які прослухали філософські курси в

закордонних колегіях чи університетах. Вивчалися не тільки ідеї томізму –
вивчення Томи Аквінського, що обґрунтовувало богослов’я, але й філософські
погляди Арістотеля, гуманістів Еразма Роттердамського та Яна Амоса
Коменського, а також представників Нового часу – Р. Декарта, Т. Гоббса, Б.
Спінози.
Завдяки добре поставленому вивченню малювання і музики, в академії

розвинулась своєрідна школа живопису, плекалось хорове мистецтво. У
науково-навчальній діяльності велику роль відіграла академічна бібліотека, яка
вже з перших днів свого існування встановила широкі міжнародні зв’язки.
«Могилянська академія, – писав історик М. Чубатий, – стала правдивим
першим українським університетом, що виховав сотні української освіченої
інтелігенції за зразками західної культури». Майже за 200 років існування з її

стін вийшло багато державних, політичних, військових та культурних діячів,
чию роль у національно-визвольній боротьбі та розвитку науки і культури на
Україні важко переоцінити.
Уже з XIV ст. багато заможних українців, білорусів і литовців виїздили до
Італії, Франції, Німеччини, Голландії, Чехії, Австрії, Польщі, щоб у тамтешніх

університетах здобувати вищу освіту. Протягом XV-XVI ст. більш як 800
молодих українців пройшли навчання у Краківському університеті, деякі з них
по закінченні залишились працювати там викладачами. Так, з Краківським
університетом пов’язана діяльність магістра Лукаша з Нового Міста, українця
за походженням, автора підручника з еиістолографії (листописання); другим
визначним культурним діячем, навколо якого гуртувались польські літератори-
гуманісти, був Павло Русин з Кросно – професор римської літератури.

Всесвітньовідомнм вченим у галузі астрономії, математики і медицини був
вихованець Краківського університету дрогобичанин Юрій Котермак (відомий
як Юрій Дрогобич). Він одержав ступінь доктора медицини в Болонському
університеті і там у 1481 р. був обраний деканом медичного факультету. Юрій
Дрогобич – перший український автор, який 1483 р. видав у Римі книжку

«Прогностична оцінка поточного». Крім медицини, він викладав у Болонському
університеті астрономію.
Протягом XV-XVI ст. на Україну приїздило чимало освічених людей з
Польщі, Чехії, Німеччини, Італії.
Поширенню на Україні вищої, зокрема філософської, освіти сприяла
польська Замойська академія, відкрита в західноукраїнському місті Замості в

1595 р. У її відкритті активну участь брав українець за походженням, відомий
польський поет Шимон Шимонович, який прославляв «рідний Львів від
Константинополя до Амстердама». З цієї академії вийшли відомі діячі культури