Page 9 - 6304

4 Конспект лекцій

І. Історія вищої університетської освіти на Україні в

дорадянський період

Писемність та освіта Київської Русі
На етапі завершення формування державності Київської Русі її культурі

збагатилася на нові елементи. Найважливішим з них стала писемність, яка
поширилась у східно-слов’янському світі значно раніше від офіційного
введення християнства.
IX – XIII ст. – це період Київської Русі. Феномен надзвичайного злету
культури Давньоруської держави вчені пояснюють тісними зв’язками з

Візантією, Хазарією, країнами Центральної і Західної Європи. Їх вплив на
культурний поступ в Русі був справді значним, але не вирішальним. У
давньоруській культурі немає галузі, розвиток якої не спирався б на
багатовікові, іноді тисячолітні місцеві традиції, збагачені впливом сусідніх
народів.
Досліджуючи художні вироби слов’янського і давньоруського ремесел,

археологи давно звернули увагу на незвичайно історичну глибину елементів
їхнього оздоблення. Слов’янські антропоморфні й зооморфні фібули,
давньоруські гривни-змійовики, браслети-наручні, керамічні плитки, різьблені
архітектурні деталі виявляють помітний зв'язок із мистецтвом знаменитого
"звіриного" стилю скіфів. Аналогічний зв'язок із давніми місцевими традиціями
демонструють також слов’янські кам’яні ідоли, виявлені в Подністров’ї.

Здебільшого вони людиноподібні, в багатьох порівняно добре модельовані
голови, обличчя, руки, ноги.
Писемність та освіта Київської Русі
На етапі завершення формування державності Київської Русі її культурі
збагатилася на нові елементи. Найважливішим з них стала писемність, яка
поширилась у східно-слов’янському світі значно раніше від офіційного

введення християнства. Певне уявлення про слов’янське письмо язичницького
часу дають відкриття ряду глеків і мисок черняхівської культури (II – V ст.).
Нині відомо близько десятка посудин з досить цікавими графічними
орнаментами. Аналіз їх, здійснений Б. Рибаковим, показав, що перед нами
добре розроблена календарна система, за допомогою якої слов’яни рахували й

ворожили. Ці ритуальні посудини з календарними знаками доносять до нас
схему річного циклу язичницько-магічної обрядовості і засвідчують досить
високий рівень культури наших пращурів. Уже в IV ст. вони знали річний
календар, який складався з чотирьох сонячних фаз і з 12 місяців.