Page 206 - 6292

краще всього підходить для даної конкретної ситуації. Так в
одному відділенні фірми може використовуватися товарна
структура, в іншому – функціональна, а в третьому – проектна
або матрична.

Організації конгломератного типу відповідає штабна для
матриці структура, яка відображає всі види керівництва і
забезпечує всесторонню координацію діяльності між ними,

зберігаючи єдність розпорядництва і контролю на вищому рівні.

6 Делегування повноважень і розподіл відповідальності
Делегування повноважень означає передачу завдань і

повноважень певній особі, яка приймає на себе зобов'язання їх
виконання. Повноваження – це обмежене право розпоряджатися
ресурсами і визначати дії працівників організації.

Делегування завдань і повноважень породжує в організації
проблему розподілу відповідальності. Відповідальність – це
зобов'язання працівника виконувати властиві його посаді

завдання і відповідати за результати своєї діяльності. При цьому
розрізняють відповідальність виконавця і відповідальність
керівника.

Відповідальність виконавця є зобов'язання працівника
виконувати делеговані йому завдання і відповідати за результати
своєї праці. А відповідальність керівника – це зобов'язання
відповідати за результати праці підлеглих йому працівників.

Розрізняють наступні види організаційних повноважень:
1. Лінійні – право безпосереднього одноосібного
командування.

2. Апаратні – повноваження апарату управління.
Підрозділяються на дві групи:
а) рекомендаційні – лінійні керівники можуть (але не
зобов'язані) звертатися до апарату управління за консультаціями;

б) повноваження обов'язкового узгодження – лінійні
керівники зобов'язані обговорювати і погоджувати з
відповідними підрозділами апарату проекти підготовлюваних до

ухвалення рішень.
3. Функціональні повноваження – право керівника
самостійне ухвалювати рішення, але тільки в межах певної

функції.

206