Page 18 - 6290

деструктивного впливу наслідків конфлікту на різні сторони соціальної
системи.
Деструктивний стиль поведінки – заперечує можливість поступок і
компромісів, що розцінюються як прояв слабкості. Конфліктна ситуація
сприймається різко емоційно всіма сторонами.
Коригувальний стиль поведінки – характеризується відставанням оцінки
ситуації, тому реакція на конфлікт виникає вже після його початку. Добре
вираженою є емоційна реакція на конфлікт.
Прогностичний стиль поведінки – характеризується проведенням
аналізу небезпечних зон, що найчастіше дозволяє уникнути небажаних
конфліктів.
Стратегія поведінки в конфлікті – це орієнтація особи (групи) стосовно
конфлікту, установка на певні форми поведінки у конфліктній ситуації.
Суперництво (конкуренція) – стратегія, що полягає у нав'язуванні іншій
стороні вигіднішого для себе рішення.
Співробітництво (проблемно-вирішальна стратегія) – стратегія, яка
передбачає пошук такого рішення, яке задовольняло б всі зацікавлені
сторони.
Компроміс – це стратегія, що припускає взаємні поступки в чомусь
важливому та принциповому для кожної зі сторін.
Пристосування (поступка) – це стратегія, що ґрунтується на зниженні
своїх вимог і прийнятті позиції опонента.
Уникнення (ухилення, бездіяльності, відхилення) – стратегія, при якій
всі учасники знаходяться в ситуації конфлікту, але без будь-яких активних
дій щодо його розв'язання.
Тактика вирішення конфлікту – це сукупність прийомів впливу на
опонента, засобів реалізації стратегії.
Переговори – спосіб вирішення (врегулювання) конфліктів, сумісна
діяльність сторін, які вступили у протиборство, з метою знаходження
взаємно корисного методу вирішення проблеми.
Переговорний процес – це специфічний вид спільної діяльності,
особливостями якої є: цілі, інтереси, позиції сторін не збігаються; кожен із
опонентів тісно контактує з іншими і змушений враховувати його дії.
Технологія переговорів – це сукупність дій, що починаються сторонами в
процесі переговорів, і принципів їх реалізації. Вона містить у собі способи
представлення позиції, принципи й тактичні прийоми взаємодії з опонентом.
Стресори – це фактори навколишнього середовища або особисті, дія яких
виводить із рівноваги фізіологічні та психічні функції людини, що
позначається на нервовій системі організму та спричиняє виникнення стресу.
Стрес – стан індивіда, що виникає як відповідь на різноманітні
екстремальні види впливу зовнішнього та внутрішнього середовища, що
виводять із рівноваги фізичні чи психологічні функції людини. Стрес – це
неспецифічна відповідь організму на будь-яку пред’явлену йому вимогу, і ця
відповідь являє собою напруження організму, спрямоване на подолання
виникаючих перешкод і пристосування до зростаючих вимог. Стрес – це

18