Page 23 - 6290

середовищі. Організаційні зміни – це рішення керівництва змінити одну або
більше внутрішніх змінних (у цілях організації, її структурі, завданнях,
технології і людському факторі).
Опір змінам – це багатогранне явище, що викликає непередбачені
відстрочки, додаткові витрати і нестабільність процесу стратегічних вимірів.
Цей опір з'являється завжди у відповідь на будь-які організаційні зміни.
Примушення – це метод здійснення організаційних змін, який потребує
великих витрат і небажаний з точки зору негативних соціальних наслідків,
однак він необхідний в умовах дефіциту часу, коли результат треба отримати
дуже швидко.
Модель процесу успішного управління організаційними змінами –
передбачає проходження кількох етапів: тиск і спонукання; посередництво і
переорієнтація уваги; діагностика й усвідомлення; поява нового рішення і
зобов’язання по його виконанню; експеримент і виявлення; підкріплення і
згода.
Методи подолання опору змінам – це відкрите обговорення ідей і
заходів, залучення підлеглих до прийняття рішень, підтримка і наставництво
під час адаптації співробітників, переговори, підвищення заробітної плати,
кооптація, маневрування, примус.
Організаційний розвиток – це управлінська діяльність, що має своєю
метою зміну основних аспектів організації, спрямованих на підвищення її
ефективності. Організаційний розвиток – це процес удосконалення
формальних (ОСУ, процеси управління та ін.) і неформальних аспектів
організаційної діяльності (підвищення рівня знань, навичок і досвіду в
міжособистісному і міжгруповому спілкуванні), з метою досягнення
найефективнішого балансу між ними із застосуванням ефективних методів
мотивації та формування організаційної культури. Організаційний
розвиток – вид діяльності, спрямованої на набуття якісно нової форми
організацією (системою) шляхом формування її нової професійної структури.
Організаційний розвиток – це довгострокова та цілеспрямована робота по
удосконаленню здатності організації самооновлюватись, по рішенню
проблем і реагуванню на зміни.
Соціальне партнерство – надійна основа для запобігання, регулювання та
вирішення трудових конфліктів цивілізованим конструктивним шляхом у
рамках відповідного правового поля, на основі договорів, угод, із
використанням методів, процедур, сформульованих у законодавчих і
нормативно-правових документах України.
Консенсус – це згода, спосіб врегулювання конфліктів, зорієнтований на
сумісне узгоджене вирішення проблеми.
Міжособові відносини – взаємозв’язки між людьми, що суб’єктивно
усвідомлюються і проявляються у характері та способах взаємних впливів,
які здійснюють люди один на одного у процесі сумісної діяльності і
спілкування.

23