Page 66 - 6288
P. 66

оскільки в нелінійних системах у будь-який момент може виникнути новий тип

            рішення, який не зводиться до попереднього.

                   Синергетичний підхід  демонструє,  яким  чином  і  чому  хаос  може

            розглядатися як чинник творення, конструктивний механізм еволюції, як з хаосу

            власними силами може розвиватися нова організація.

                   Інструментарій синергетичного підходу дає змогу визначити, що:

                   1) складноорганізованим системам  неможливо  нав'язати  напрями  і  шляхи

            розвитку, можливо лише сприяти (через слабкі впливи) процесу самоорганізації;

                   2)  неможливо  досягти  одночасного  поліпшення  відразу  всіх  важливих

            показників системи;

                   3) при кількох станах рівноваги еволюційний розвиток системи відбувається

            при лінійному зростанні ентропії (невизначеності ситуації);

                   4) для складних систем існують декілька альтернативних шляхів розвитку;

                   5)  кожний  елемент  системи  несе  інформацію  про  результат  майбутньої

            взаємодії з іншими елементами;

                   6) складна нелінійна система в процесі розвитку проходить через критичні

            точки  (точки біфукації),  в  яких  відбувається  розгалуження  системи  через  вибір

            одного з рівнозначних напрямів її подальшої самоорганізації;

                   7)  управляти  розвитком  складних  систем  можливо  лише  в  точках

            їх біфукації за допомогою легких поштовхів, сума яких має бути достатньою для

            появи  резонансу  -  достатньої  амплітуди  коливань  як  усередині  системи,  так  і

            відносно впливів зовнішнього середовища. Тобто, чим меншою є сума впливів на

            більший об’єкт або процес у момент біфукації складноорганізованої системи, тим

            більшим  є  кінцевий синергетичний ефект.  "Синергетично"  мислячий  історик,

            культуролог, політолог, економіст, таким чином, уже не можуть оцінювати те чи

            інше рішення через прямолінійне порівняння попереднього та наступного станів:

            вони мають порівняти реальний перебіг наступних подій з імовірним ходом подій

            при альтернативному ключовому рішенні.

                   Для ефективного використання синергетичного підходу необхідно:

                   а)  виділити  та  охарактеризувати  (у  поняттях  формальної  логіки)  складну

            систему або процес, які потребують синергетичного впливу;


                                                             66
   61   62   63   64   65   66   67   68   69   70   71