Page 64 - 6288

Діяльнісний підхід – це методологічний принцип, основою якого е категорія

предметної діяльності людини (групи людей, соціуму в цілому).

Діяльність - форма активності, що характеризує здатність людини чи

пов'язаних з нею систем бути причиною змін у бутті. Діяльність людини може

розглядатися в загальному значенні цього слова як динамічна система взаємодії

людини із зовнішнім середовищем, а також у вузькому, конкретному – як

специфічна професійна, наукова, навчальна тощо форма активності людини, у

якій вона досягає свідомо поставлених цілей, що формуються внаслідок

виникнення певних потреб.

У процесі діяльності людина виступає як суб’єкт діяльності, а її дії

спрямовані на зміни її діяльності у процесі діяльності.

Будь-яка діяльність здійснюється завдяки множині взаємопов’язаних дій -

одиниць діяльності, що не розкладаються на простіші, внаслідок якої досягається

конкретна мета діяльності.

Мета діяльності зумовлена певною потребою, задоволення якої потребує

певних дій.

Завдання діяльності – це потреба, яка виникає за певних умов і може бути

реалізована завдяки визначеній структурі діяльності, до якої належать:

­ предмет діяльності – елементи навколишнього середовища, які має суб’єкт

до початку своєї діяльності і які підлягають трансформації в продукт

діяльності;

­ засіб діяльності – об’єкт, що опосередковує вплив суб’єкта на предмет

діяльності (те, що звичайно називають "знаряддям праці"), і стимули, що

використовуються у певному виді діяльності;

­ процедури діяльності – тех.нологія (спосіб, метод) одержання бажаного

продукту;

­ умови діяльності – характеристика оточення суб’єкта в процесі діяльності,

соціальні умови, просторові та часові чинники тощо.

­ продукт діяльності – те, що є результатом трансформації предмета в

процесі діяльності.

64