Page 63 - 6288
P. 63

систематизації, поглиблення й отримання нових знань щодо її побудови, складу

            елементів, підсистем, компонентів, особливостей внутрішніх і зовнішніх зв'язків.

                   Структуризація – засіб пізнання ступеня складності будь-якого об’єкта чи

            процесу  на  всіх  рівнях  (від макро- до мікро-),  дослідження  структури  системи.

            Сутність  процесу  чи  явища  як  системи  виявляється  в  їхній  структурі,  однак

            реалізується  в  їхніх  функціях  (ролях,  призначенні).  Це  дозволяє  розглядати

            систему  як  структурно-функціональну  цілісність,  в  якій  кожний  елемент

            (підсистема,  компонент)  має  певне  функціональне  призначення,  яке  має

            узгоджуватися із загальними цілями системи в цілому.

                   Рівень  цілісності  системи  залежить  від  рівня  відповідності  її  структури  і

            функцій головній меті системи.

                   У  межах  структурно-функціонального  підходу  досліджують  сутнісно-

            функціональну,  функціонально-генетичну  та  функціонально-логічну  структуру

            системи.  Перша  з  них  виявляє субстанціальні  елементи,  підсистеми  та

            компоненти  системи,  їх  сутнісні  зв'язки  та  основні  функції.  Друга  -  розкриває

            внутрішні  закономірності  розвитку  і  функціонування  системи  (від  простого  до

            складного,  від  нижчого  до  вищого,  від  генетично  вихідного  до  генетично

            похідного, включаючи у "знятому" вигляді моменти попереднього при відносній

            самостійності).  Третя  -  виявляє  логічно  можливі  відношення  між  функціями

            системи: відношення переваги, домінування, супідрядності (основна і допоміжні

            функції);  відношення  функціональної  рівнозначності  або  еквівалентності;

            відношення  сполучення  (поєднання)  (комбінована  функція)  та  ін.  У  результаті

            структурно-функціонального підходу створюються моделі (описові, математичні,

            графічні) досліджуваної системи.

                   3агальнонауковою методологією вивчення об’єкта дослідження є системно-

            діяльнісний підхід,  який  набув  значного  поширення  в  сучасних  наукових

            розробках.  3азначений  підхід  указує  на  певний  компонентний  склад  людської

            діяльності.  Серед  найсуттєвіших  її  компонентів: потреба  -  суб’єкт  -  об’єкт  -

            процеси - умови - результат. Це створює можливість комплексно дослідити будь-

            яку сферу людської діяльності.





                                                             63
   58   59   60   61   62   63   64   65   66   67   68