Page 69 - 6288
P. 69

якого  є  документи,  інформація,  знання.  Останній  чинник  став  імпульсом  для

            обґрунтування документної, інформаційної та когнітивної парадигм дослідження.

                   Пізнавальні  можливості  інформаційного  підкоду  полягають  у  тому,  що

            предмет дослідження вивчається у контексті інформації, її численних виявів.

                   У  більш  вузькому  значенні  інформаційний  підхід  означає  ефективне

            використання         пізнавального       потенціалу       інформаційної        діяльності,      що

            розглядаються  як  сукупність  процесів  одержання,  збирання,  аналітико-

            синтетичної  переробки,  зберігання,  пошуку  та  розповсюдження  інформації  (а

            також  інших  допоміжних  процесів,  які  забезпечують  ці  основні  процеси),  що

            використовується комунікаційними посередниками (соціальними інститутами або

            людьми, які виконують посередницькі функції між джерелом інформації (автором

            твору чи документом) та його споживачами.

                   Інформаційний підхід має великі евристичні можливості щодо дослідження

            специфіки  інформаційних  потоків  (масивів,  ресурсів,  продуктів  і  послуг)  та

            інформаційних  потреб  досліджуваної  предметної  галузі  через  знання  законів,

            функцій, ознак, властивостей, методів і засобів інформації як змісту повідомлень

            чи засобу соціальної комунікації (документної, інформаційної, когнітивної).

                   Останнім часом зростає значення культурологічного підходу, який набуває

            статусу      загальнонаукової         методології. Культурологічний              підхід, завдяки

            широкій палітрі поняття культура та пізнавальним можливостям культурології -

            науки,  що  вивчає  культуру  як  цілісність,  дає  можливість  дослідити  безліч

            природних,  соціальних,  екологічних,  економічних,  педагогічних,  інформаційних

            та інших об’єктів та явищ як культурологічного феномену.

                   Вихідним положенням культурологічного підходу є розгляд сучасного світу

            як  багаторівневої  ієрархічної  системи  "Культура",  яка  складається  з  трьох

            основних відносно самостійних підсистем: системи "Природа", системи "Людина"

            і системи "Суспільство".

                   Кожна з підсистем може бути досліджена як культурний феномен. Особливе

            значення  має  дослідницько-пізнавальний  потенціал  культури  для  вивчення

            людини і суспільства.





                                                             69
   64   65   66   67   68   69   70   71   72   73   74