Page 61 - 6286

полягає в обранні тільки третього пункту. На рис. 6.1 наведені
експериментальні точки з ймовірністю правильної відповіді, що
були встановлені за результатами виконання цього завдання
великою групою студентів.

1,0

P(,)

0,5

0,0

–3 –2 –1 0 1 2 3
, логіти

Рис. 6.1. Експериментальні точки
й характеристична крива (ICC). Завдання I

Точка "" характеризує результат студентів із низьким рів-нем
знань ( = –1 логіт). Видно, що ймовірність правильної від-повіді
такими студентами Р = 0,3, тобто приблизно 30 % студен-тів
змогли виконати завдання I. Студенти із середнім рівнем знань ( =
0 логітів) показали більшу ймовірність правильної відповіді Р = 0,5
(точка (∆)), тобто завдання виконав кожний другий студент їхнього
рівня знань. Точкою "●" позначено результат

Р = 0,8, отриманий студентами з високим рівнем знань ( = 1
логіт). Таким чином завдання виконали 80 % сильних студентів.
Отже, на якісному рівні, завдання I відповідає положенню,
що закладено до моделі Раша: чим вищий рівень знань випробо-
вуваного, тим більша ймовірність правильного виконання за-
вдання.
Наступний крок полягає в кількісному узгодженні експери-
ментальних даних з теоретичними. Згідно з моделлю Раша:
1

P(,  )  1  exp() . (6.1)

230

61