Page 97 - 6285

лежить від кількості завдань у тесті та принципу їх оцінювання.
Дійсно, підрахунки балів за дихотомічною та політомічною
схемами дають різні значення балів. Але незалежно від способу
підрахунку балів виникає необхідність переходу до шкал оціню-
вання, які прийняті в системі освіти. Для цього можна застосу-
вати нормування результату. Нормований результат визначають
як відношення балів, що набрав студент, до максимально мож-
ливої їх кількості в певному тесті. Найбільш зручно це відно-
шення показувати у відсотках, що фактично характеризують
результат тестування за стобальною шкалою оцінювання рівня
знань. Стобальна шкала використовується в сучасній модульно-
рейтинговій системі організації навчального процесу [12]. За
необхідності від неї легко можна перейти до інших шкал оціню-
вання. У табл. 3.1 показані в балах границі переходів до Націо-
нальної шкали (відмінно, добре тощо) і шкали EСTS (European
Credit-Transfer System) [29, 30].
Таблиця4.1
Стобальна Національна

шкала шкала оцінок Оцінка за шкалою ЕСТS

оцінок Класична Бали

90 – 100 відмінно 5 А відмінно

8 5 - 8 9 добре 4 B добре (дуже добре)

75 - 84 добре 4 С добре

6 5 - 7 4 задовільно 3 D задовільно

60 - 64 задовільно 3 Е задовільно (достатньо)

FX незадовільно із можливістю
35 – 59 незадовільно 2
повторного складання
F незадовільно з обов'язковим
1 - 3 4 незадовільно 2

повторним вивченням дисципліни

Позитивною властивістю Національної шкали є її простота. Але
вона дозволяє викладачу скоріше не кількісно, а якісно оцінити
знання студента. Чотири градації Національної шкали не дають
можливості розрізняти суттєві відмінності в рівнях знань студентів.
Наприклад, оцінкою добре оцінюється рівень знань як студентів,
що знають близько до відмінно, так і тих, що ледве тягнуть на
добре. У більш гнучкій шкалі ЕСТS введено сім рівнів оцінювання.
Але подальше збільшення кількості градацій оціню-

97