Page 93 - 6285

тесту, що не має кількісної оцінки. Висновки про валідність тес-
тів роблять за результатами їх випробувань при тестуванні груп
студентів із різним рівнем успішності.
Надійність тесту характеризує відтворюваність результатів те-
стування при виконанні його кілька разів одним і тим самим
студентом чи однією групою студентів. Кількісно надійність
визначається коефіцієнтом надійності, що розраховують як кое-
фіцієнт кореляції між результатами послідовних тестувань в од-
накових умовах. Не вдаючись до теорії розрахунків кореляцій-них
коефіцієнтів [4], пояснимо уявлення про надійність тесту на
простому прикладі. Скажімо, студент проходить тестування рів-ня
знань деякого навчального матеріалу. Тест формує комп'юте-рна
програма, обираючи питання випадковим чином із банку завдань.
Результат студента становить 80 балів із 100 можливих. Студенту
пропонують виконати тестування в таких умовах кілька разів із
невеликими перервами для відпочинку. За послідовних тестувань
він отримав такі оцінки: 80, 78, 82, 81. Відхилення від середнього
значення в цьому ряду становить не більше

+ 2 балів, а ступінь відтворюваності  98 %. Це свідчить про висо-
ку повторюваність результатів й надійність тесту. Надійність тесту
впливає на точність визначення оцінки, якій можна довіряти.

Класичний спосіб встановлення рівня знань навчального ма-
теріалу студентом полягає в наданні йому випадкового набору
питань з великого банку завдань. Наприклад, такий набір отри-
мує студент при витягуванні екзаменаційного білету на іспиті.
Зазвичай у білеті є не більше трьох запитань. Цього виявляється
достатнім для встановлення оцінки знань усього матеріалу кур-
су. У кожному питанні дається певна тема розділу, а як деталі-
зувати її при відповіді – це вже справа студента. Для отримання
високої оцінки він має показати глибину знань, проводячи тео-
ретичні викладки, формулюючи визначення та положення теми.
Студент може робити уточнення, відповідаючи на додаткові за-
питання викладача.

93