Page 111 - 6285
P. 111

дента , що точно відповідає складності завдання , імовірність
            успіху P(, ) дорівнювала 0,5. Тобто такий студент може з од-

            наковою ймовірністю виконати чи не виконати це завдання.
               З розгляду  цих  характеристичних  (логістичних)  кривих  можна
            дійти  висновку,  що  вони  демонструють  цілком  логічний  зв'язок
            між рівнем знань студента та ймовірністю правильного виконан-ня
            завдання: чим вищий рівень знань студента (рух праворуч за віссю
            абсцис),  тим  більша  ймовірність  того,  що  він  виконає  завдання
            правильно (рух вгору по осі ординат). Наприклад, для сту-
            дента з  0 імовірність правильно виконати легке завдання
             (2) близька до 1, для завдання середньої складності ( 0)

            – 0,5, а для важкого завдання ( 2) практично дорівнює 0.

               На рис.  4.16  характеристичні криві також розраховано за
            (4.11),  але,  на  відміну  від  випадку,  розглянутого  вище,  змінною
            величиною є значення складності завдання  (відкладається по осі
            абсцис), а  значення  рівня  знань  студента    фіксоване  для  кожної
            кривої.  Аналізуючи залежності на  рис.  4.16, можна спрогнозувати
            очікувану  успішність  P(,  )  виконання  окремими  студентами
            завдань  різної  складності,  тому  їх  називають  Person  Charac-
            teristic Curve (PCC). Криві характеризують трьох студентів із рів-

            нем знань : –2, 0 і 2 логіти. Видно, що ймовірність правильного
            розв'язку завжди вища у сильного студента, незалежно від скла-
            дності завдання. Наприклад, завдання зі складністю  = 0 слаб-
            кий студент ( = –2) практично не має шансів виконати, середній
            ( = 0) має значно більшу ймовірність правильного виконання
            (P(, )  0,5), сильний студент ( = 2) упевнено впорається із

            завданням  з  імовірністю,  що  наближається  до  одиниці.
               Висновок про обґрунтованість застосування моделі Раша ро-
            блять у випадку, коли експериментальні характеристичні криві
            (отримані  з  результатів  тестувань)  наближаються  до  теоретич-
            них (таких як на рис. 4.15 та 4.16). У цих випадках з ICC кривих
            (рис.  4.15) знаходять величини складності завдань як проекцію на
            вісь абсцис точки, якій відповідає значення ймовірності 0,5 на осі
            ординат.  Аналогічно  знаходять  значення  рівня  знань  студентів  з
            PCC кривих (рис. 4.15) [49].






                                                                      111
   106   107   108   109   110   111   112   113   114   115   116