Page 86 - 6283

Гіпотеза виникає з потреб суспільної практики, відображає наукові
абстракції, систематизує наявні теоретичні уявлення, охоплює судження,

поняття, умовиводи, утворюючи цілісну структуру. Гіпотеза є формою
осмислення фактичного матеріалу, формою переходу від фактів до теорії.

У процесі педагогічного дослідження одержують висновки й результати,
які є новими для педагогічної теорії та практики. Отже, йдеться про теоретичне

і практичне значення дослідження, а також ступінь наукової новизни.

Теоретичне значення дослідження полягає у створенні концепції,

одержанні закономірності, технології, методу, моделі виявлення проблеми,

тенденції, напряму. Практична значущість дослідження виявляється в

підготовці пропозицій, рекомендацій щодо удосконалення практичної

педагогічної діяльності тощо.

Для оцінювання нового в педагогічному дослідженні використовують

критерій наукової новизни, який характеризує нові теоретичні й практичні

висновки, закономірності педагогічного процесу, його структуру й механізми,

зміст, принципи й технології, які раніше не були відомі й не зафіксовані в

педагогічній літературі.

Критерій новизни, теоретична й практична значущість змінюються

залежно від типу дослідження, а також від часу одержання нового знання. Нове

знання у педагогіці можна структурувати так: новизна результату; новизна

процесу; новизна пропонованої ідеї.

Для опису новизни одержаних результатів пропонується класифікувати їх

за рівнями перетворення, доповнення і конкретизації, які вказують на місце

знань у низці відомих і на їхню наступність. Рівень перетворення

характеризується принципово новими ідеями, підходами в галузі навчання і

виховання, яких раніше не було в теорії та у практиці. Рівень доповнення

свідчить про те, що одержаний результат розширює відомі теоретичні й

практичні положення в навчанні та вихованні, вносить до них нові елементи,

доповнює пізнання в галузі без зміни суті. Рівень конкретизації означає, що

86