Page 134 - 6251

I  I q I p .
Q
У рамках такої індексної системи на основі двох індексів
можна визначити третій. Перевіримо, чи справджується це правило

для нашого прикладу. І = 0,905*1,214 = 1,098.
Таке ж правило виконується і для абсолютний змін:
ΔQ = ΔQ (p) + ΔQ (q).
Це найпростіша модель впливу факторів на зміну

результативної ознаки (її ще називають детермінованою факторною
моделлю). Коли факторів три і більше, передусім необхідно

визначити їх послідовність, ураховуючи суть кожного з них,
порядок розрахунку, взаємозв’язок у системі. Наприклад, y = abc.
Припустимо, що результативний показник у – відносна величина.
Тоді першим фактором-співмножником буде той, чисельник

розрахункової формули якого є чисельником результативного
показника; у наступного фактора-співмножника чисельник
розрахункової формули є знаменником першого фактора і т. д.

Отже, y – прибутковість власного капіталу фірми, a –
прибутковість поточних активів, b – коефіцієнт поточної ліквідності,
c – частка поточних зобов’язань у власному капіталі. Згідно з
розрахунковими формулами послідовність факторів у системі така:

Чистий Чистий Поточні Поточні
прибуток прибуток активи пасиви
= . . .
Власний Поточні Поточні Власний
капітал активи пасиви капітал

Отже, I  I a I b I c .
y
Також під час факторного аналізу можна побудувати інші
індексні системи, зокрема, для характеристики впливу

структурного фактора можна використовувати індекси, що
базуються на зіставленні середніх величин.
Дво- і більше факторні моделі можна використовувати при

визначенні впливу будь-яких факторів. Наприклад, на
фондовіддачу впливає вартість основних засобів та дохід (виручка),
на фонд оплати праці – чисельність і заробітна плата тощо.

133