Page 54 - 6250

Ранг встановлюється виходячи із діапазону від 1 до 5 (або від 1 до 10).

Він характеризує стан показника на рівні підприємства. Найнижчим вважається
ранг " 1", найвищим — "5" або " 10".
4. За кожним показником визначається загальна оцінка шляхом множення
коефіцієнта вагомості цього показника на його ранг:
O ij = K ij • P ij , (6.1)

де O ij - загальна оцінка i-показника j-фактора,
K ij - коефіцієнт вагомості i-показника j-фактора,
P ij - ранг i-показника j-фактора.
5. Загальні оцінки підсумовуються в межах кожного фактора, і таким

чином ми одержуємо загальну оцінку за фактором:
n
O j = ∑ O ij , (6.2)
I=1
де О j — загальна оцінкау-фактора,

n — кількість показників у межах у-фактора.
6. Будуємо поле матриці: на горизонтальній лінії відкладаємо фактор
конкурентоспроможності в межах від "5" до "1" за діапазону рангу від "1" до
"5", або в межах від "10" до "1" (за відповідного діапазону рангу),

на вертикальній лінії відкладаємо фактор привабливості ринку в межах
від "1" до "5" (або до "10").
7. Поле матриці розділяємо на 9 квадратів. Лінії розподілення проходять
відповідно через значення 2,33 і 3,67 (у разі зміни рангу від "1"до"5").
8. Положення кожного СГП в матриці визначаємо, відкладаючи його
узагальнювальну оцінку за факторами конкурентоспроможності і

привабливості ринку.
9. Положення кожного СГП показуємо на полі матриці у вигляді кола,
діаметр якого відповідає розміру ринку. Заштрихованим сегментом вказуємо
ринкову частку нашого підприємства.

10. Для кожного СГП формується маркетингова стратегія.
Більш детальні стратегічні рекомендації щодо кожного квадранта матриці
"Мак Кінсі" і характеристика стратегічних зон представлені на рис. 6.3 та в
табл. 6.6, 6.7.

54