Page 15 - 6249
P. 15

Лекція 2


                                             Наукове знання та його особливості

                            1.Феномен науки.  Критерії науковості
                            2.Функції наукового знання
                             3.Проблема класифікації наук

                         У  сучасній  літературі  можна  знайти  багато  визначень  науки.  Одне  з  них таке:
                  наука  –  форма  суспільної  свідомості  та  духовної  діяльності  людей,  яка    націлена  на
                  виробництво знань про природу, суспільство, людину і саме, пізнання, що має за мету
                  досягнення  істини  і  відкриття  об'єктивних  законів  дійсності    на  основі  узагальнення
                  реальних  фактів  у  їх    взаємозв'язку,  для  того  щоб  передбачати  тенденції  розвитку
                  дійсності  та  сприяти  їх  зміні.  Наука  багатогранне  явище.  Його    можна  розглядати  в
                  таких  вимірах:
                  -  складний суперечливий  процес отримання  нових знань;
                  - результат цього процесу, тобто об'єднання  отриманого знання в цілісну, органічну  і
                  динамічну систему;
                  -  соціальний  інститут  з  усією  своєю  інфраструктурою:  організація  науки,  наукові

                  організації,  етос    науки,  професійні  об'єднання  вчених,  ресурси,  фінанси,  наукове
                  обладнання, система наукової інформації, різного роду комунікації вчених;
                  -  особлива сфера діяльності людини і важливий елемент культури.
                  Суттєві ознаки науки:
                  -   об’єктом науки не може бути  об’єкт буденного досвіду;
                  -  безпосередня мета  і вища цінність науки – об’єктивна істина;
                  - наявність проаналізованого та систематизованого достовірного знання, узагальненого
                  до рівня вираження у ньому суттєвих зв'язків пізнаваної предметної галузі;
                  - єдність у цьому знанні описування, пояснення та передбачення;
                  - наявність методологічної операційної складової частини, за допомогою якої можна як
                  перевіряти наявні знання, так і отримувати нові;
                  - наявність особливої мови;
                  -  категоріальний  зміст  знання,  тобто  наявність  орієнтовно-конструктивних  понять,
                  єдність яких дає певний зріз іншої  реальності;
                  -  наявність  висхідних  принципів  та  аксіом,  загальнофілософських  припущень,  що
                  лежать  в  основі  кожної  науки,  надаючи  її  змісту  та  викладу  характеру  системної
                  єдності;
                  -  принципова можливість емпіричної перевірки;
                  - задоволення певної соціальної потреби.
                             Вище  були  перераховані  основні  риси  науки,  які  одночасно  можуть
                  характеризуватись як  критерії наукового знання. Називають й інші критерії, зокрема,
                  логічної несуперечливості, принципи простоти, когерентності тощо.
                         Проблема розмежування науки і ненауки є  однією із центральних  у філософії
                  науки. У наш час  з'являється багато псевдотеорій, які претендують на науковість. Це
                  зовнішні наукоподібні концепії, за допомогою яких автори пояснюють будову світу або
                  історію  людства.  Їх  ще  називають  “лженаукою”.  Вони  побудовані  на    помилкових


                                                              15
   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20