Page 86 - 6225

є форми числа в англійських вказівних займенниках (this
«цей» — these «ці», that «той» — those «ті») і в числових
формах Present Indefinite дієслова to be «бути» (am «(я) є» —
are «(ми, ви, вони) є», was «був» — were «були»).
Редуплікація (повна і часткова) як спосіб вираження
значення числа поширена в мові хауса (kulob «клуб» kulob-
kulob «клуби»), в мові папаго (tini «рот» — tiitini «роти») та ін.
Крім основних способів вираження категорії числа,
існують ще побічні, які супроводжують основні. До них
належать наголос (пор.: укр. вікно — вікна; нім. Doktor —
Doktoren), внутрішня флексія (укр. сон — сни; рос. дно —
донья; нім. Gans «гуска» — Gänse «гуски»), усічення (рос.
цветок — цветы), комбінації цих змін (рос. сук — сучья,
ребёнок — ребята).
Загалом в іменниках систему опозицій однини й
множини можна представити так: опозиція немаркованих
форм однини і маркованих форм множини; опозиція
маркованих форм однини і маркованих форм множини;
опозиція немаркованих форм однини і немаркованих форм
множини. Перший спосіб характерний для англійської і
тюркських мов.
Форми числа мають різні значення. Однина може
виражати три типи значень: одиничність (основне значення
однини), загальність (Кінь — помічник селянина), збірність,
речовинність і абстрактність (студентство, нафта, тепло).
Множина може виражати дискретну множинність (основне
значення множини), збірну множинність (вороги, друзі),
дистрибутивну множину (множину, не локалізовану в одному
місці або в один час на відміну від багатьох денотатів, які
знаходяться в певному місці або в певний момент часу; цей
тип значення представлений у мові папаго з юто-ацтецької
сім’ї), репрезентативну множинність (означає названу за
одним із представників групу осіб: укр. Іваненки «подружжя,
сім’я Іваненка», англ. the Whites «родина Уайта»);
шанобливість (ввічлива форма Ви, нім. Sie).
У багатьох мовах є класи іменників, що вживаються
тільки в однині (singularia tantum) і тільки у множині (pluralia
tantum). Наявність таких слів свідчить про те, що форми

86