Page 90 - 6225

звичайно виражає співвідносні грамеми (граматичні значення)
означеності і неозначеності, які реалізуються тільки в
конкретному висловленні і зумовлені обставинами
спілкування або контекстом і передусім тим, чи відомий або
невідомий слухачеві позначений іменником предмет. Саме
такий зміст має категорія детермінації в англійській і
німецькій мовах.
Грамема ‘означеність’ виконує дві основні функції: 1)
індивідуалізації об’єкта (коли кажуть der Tisch, the table, la
table, масата, то мають на увазі конкретний стіл, який у
даний момент є єдиним столом, наявним у свідомості
співбесідників); 2) узагальнення, тобто співвідношення з
цілим класом певних об’єктів (The wolf is a wild animal «Вовк
— дика тварина»).
Грамемі ‘неозначеність’ також властиві дві функції: 1)
вказує на об’єкт, який має індивідуальні ознаки, але ще не
ідентифікований співрозмовниками (A man entered in the room
«До кімнати ввійшов якийсь чоловік»); 2) виступає у значенні
«який-небудь, байдуже (однаково, немає значення) який»
(Qu’une chemise coûte douze cent francs, je trouve ςα bizarre
«Щоб сорочка коштувала 1200 франків — це, по-моєму,
дивно»).
Існують також мови, в яких категорія детермінації має
три грамеми. Так, у французькій мові вона містить грамеми
‘означеність’, ‘неозначеність’ і ‘партитивність’. Існують мови
з однією грамемою детермінації — ‘означеність’, яка
протиставлена відсутності означеності, що не є рівнозначним
грамемі ‘неозначеність’.
Трапляються випадки, коли категорія детермінації
реалізується тільки в певному відмінку або в особливій
синтаксичній функції. Отже, граматична категорія
детермінації є лише в тих мовах, які мають спеціальні
формальні засоби її вираження. Однак це не означає, що
означеність/неозначеність не можна виразити в безартиклевих
мовах. У разі необхідності ці значення в безартиклевих мовах
експлікуються іншими засобами — лексичними,
морфологічними, синтаксичними і навіть фонетичними
(інтонацією). Так, в українській мові, як і в більшості

90