Page 91 - 6225

слов’янських, означеність/неозначеність виражається: 1)
вказівними займенниками цей, ця, це, ці, той, та, те, ті (цей
учень, та книжка); 2) неозначеними займенниками якийсь,
якась, якесь, якісь; 3) прикметниками невідомий, незнайомий,
певний, особливий, цілий (неозначеність): Один хлопчик
сказав..; 4) частками тільки, ще: Тільки мати нічого не знала
(означеність); Ще чашку! (неозначеність); 5) сполучником і:
Ось і місток (означеність: «той місток, про який йшлося»); 6)
родовим (неозначеність) і знахідним (означеність) відмінками:
купити хліба — купити хліб, принести паперу — принести
папір; 7) порядком слів.
Категорія означеності/неозначеності пов’язана з
актуальним членуванням речення, тобто з вираженням даного,
відомого (теми) і нової інформації (реми), заради якої й
створюється висловлення. Називаючи предмет, мовець має
зважати на те, відомий співбесідникові чи невідомий цей
предмет. В артиклевих мовах тема виражається іменниками з
означеним артиклем, а рема — з неозначеним артиклем, а в
безартиклевих — переліченими вище засобами. В артиклевих
мовах для цього використовуються також лексичні засоби, так
звані детермінативи, в ролі яких найчастіше виступають
вказівні, присвійні й неозначені займенники.
Отже, в артиклевих мовах категорія детермінації має
центр (ядро) і периферію. Центром, ядром виступають
морфологічні засоби вираження (артиклі), які є тими
одиницями, що творять граматичну категорію детермінації.
Усі інші засоби є периферійними.

6. Категорія ступенів порівняння
Категорія ступенів порівняння — граматична
категорія, що виражає ступінь інтенсивності певної
властивості щодо такої самої властивості іншого об’єкта або
всіх об’єктів, про які йдеться в конкретній ситуації, або
стосовно цієї самої властивості того ж об’єкта, але в інший
момент часу.
Специфіка граматичної категорії ступенів порівняння в
мовах світу полягає в особливостях семантичного членування
поля компаративності (різна кількість ступенів порівняння,

91