Page 64 - 6225

1. Семантичний принцип зіставного дослідження
словотвору.
2. Одиниці зіставного дослідження словотвору.
3. Методика зіставного дослідження словотвору.
4. Словотвірна потенція різних класів слів.
5. Аспекти і константи зіставного дослідження
морфологічних систем.
6. Способи вираження граматичних значень у мовах
світу.
7. Частини мови.

1. Семантичний принцип зіставного дослідження
словотвору
У зіставному дослідженні словотвірного проміжного
рівня, як і в зіставному вивченні всіх рівнів мови,
застосовують семантичний принцип (підхід від значення до
форми). Форма вираження (ідентичні афікси) може бути
основою для зіставлення лише близькоспоріднених мов, у
яких формальні засоби словотворення є подібними. Щодо
неспоріднених і віддалено споріднених мов його застосування
неможливе (матеріальна ідентичність афіксів тут є винятком).
Підхід від семантики до форми дає змогу виявити спільні
закономірності і тенденції, а також відмінності, зумовлені
національними особливостями кожної мови. Зокрема
семантичний підхід уможливлює визначення тих семантичних
зон, у межах яких діє словотвірний механізм у досліджуваних
мовах.
Але він має недоліки, на які вказує
І. Г. Милославський. Наявність семантичних еквівалентів між
мовами на грівні твірних і дериватора не означає наявності
таких самих еквівалентів на рівні похідних. Пор.: дом —
домик — домишко, город — городок — городишко і труба
(заводская), крыша (дома) тощо. Те, що в одній мові
виражається словотвірними засобами, в іншій, навіть за
наявності відповідних словотвірних засобів, отримує лексичне
вираження — однослівне й розчленоване. Семантично
еквівалентними можуть виявитися дериват однієї з
зіставлюваних мов і розчленоване найменування в іншій. Пор.

64