Page 64 - 6225
P. 64

1. Семантичний принцип зіставного дослідження
                            словотвору.
                                   2. Одиниці зіставного дослідження словотвору.
                                   3. Методика зіставного дослідження словотвору.
                                   4. Словотвірна потенція різних класів слів.
                                   5. Аспекти і константи зіставного дослідження
                            морфологічних систем.
                                   6. Способи вираження граматичних значень у мовах
                            світу.
                                   7. Частини мови.

                                   1.  Семантичний  принцип  зіставного  дослідження
                            словотвору
                                   У  зіставному  дослідженні  словотвірного  проміжного
                            рівня,  як  і  в  зіставному  вивченні  всіх  рівнів  мови,
                            застосовують  семантичний  принцип  (підхід  від  значення  до
                            форми).  Форма  вираження  (ідентичні  афікси)  може  бути
                            основою  для  зіставлення  лише  близькоспоріднених  мов,  у
                            яких  формальні  засоби  словотворення  є  подібними.  Щодо
                            неспоріднених і віддалено споріднених мов його застосування
                            неможливе (матеріальна ідентичність афіксів тут є винятком).
                            Підхід  від  семантики  до  форми  дає  змогу  виявити  спільні
                            закономірності  і  тенденції,  а  також  відмінності,  зумовлені
                            національними      особливостями     кожної     мови.   Зокрема
                            семантичний підхід уможливлює визначення тих семантичних
                            зон, у межах яких діє словотвірний механізм у досліджуваних
                            мовах.
                                   Але     він     має     недоліки,     на    які    вказує
                            І. Г. Милославський. Наявність семантичних еквівалентів між
                            мовами  на  грівні  твірних  і  дериватора  не  означає  наявності
                            таких  самих  еквівалентів  на  рівні  похідних.  Пор.:  дом  —
                            домик  —  домишко,  город  —  городок  —  городишко  і  труба
                            (заводская),  крыша  (дома)  тощо.  Те,  що  в  одній  мові
                            виражається  словотвірними  засобами,  в  іншій,  навіть  за
                            наявності відповідних словотвірних засобів, отримує лексичне
                            вираження  —  однослівне  й  розчленоване.  Семантично
                            еквівалентними     можуть     виявитися     дериват    однієї   з
                            зіставлюваних мов і розчленоване найменування в іншій. Пор.














                                                               64
   59   60   61   62   63   64   65   66   67   68   69