Page 61 - 6225
P. 61
Якщо зіставити за переліченими вище параметрами
наголос в українській та англійській мовах, то з’ясується, що
за своєю природою наголос у цих мовах подібний, тому що є
силовим (динамічним). Відмінність лише в тому, що в
англійській мові він набуває висотного компонента, а в
українській — квантитативного (в англійській мові голосний
не стає довшим, як в українській мові). За місцем наголосу в
слові англійська й українська мова різняться між собою.
Англійський наголос є зв’язаним (фіксованим, постійним) і
нерухомим, оскільки переважна більшість дво- і трискладових
слів мають наголос на першому складі і наголос, як правило,
не переміщується при приєднанні до кореня чи основи
словотвірної морфеми: free [fri:] «вільний, незалежний» —
freedom ['fri dəm] «свобода, незалежність». Український
наголос є вільним і рухомим: мати, учителъ, барабан.
Відмінність цих мов і в тому, що в англійській існує яскраво
виражений побічний наголос у словах, які мають більше
чотирьох складів і в яких наголос падає на другий або третій
склад від кінця (приклади наведені вище). В українській мові
побічний наголос слабший від англійського і трапляється
тільки в складних словах: сталевар, сортовипробування.
Функції наголосу в обох мовах також різні: в українській мові
наголос служить для розрізнення омографів і різних
граматичних форм слова, а в англійській мові — для
розрізнення двоскладових слів, які належать до різних частин
мови (imprint ['imprint] «відбиток» — imprint [im'print]
«штемпелювати, залишати слід, закарбовувати в пам’яті»).
Отже, англійський наголос є силовим з висотним
компонентом, переважно фіксованим, нерухомим із
незначною словорозрізнювальною функцією і сильніше
вираженим побічним наголосом, тоді як український наголос є
також силовим, але з квантитативним компонентом,
нефіксованим, рухомим зі слабо вираженим побічним і
виконує формо- і словорозрізнювальну функції.
Інтонація. Вона складається з мелодики, інтенсивності,
тривалості, темпу мовлення і тембру вимови, корелює з
синтаксисом. У висловленні виконує такі функції: розрізняє
комунікативні типи висловлення (запитання, спонукання,
61