Page 61 - 6225
P. 61

Якщо  зіставити  за  переліченими  вище  параметрами
                            наголос в українській та англійській мовах, то з’ясується, що
                            за своєю природою наголос у цих мовах подібний, тому що є
                            силовим  (динамічним).  Відмінність  лише  в  тому,  що  в
                            англійській  мові  він  набуває  висотного  компонента,  а  в
                            українській — квантитативного (в англійській мові голосний
                            не стає довшим, як в українській мові). За місцем наголосу в
                            слові  англійська  й  українська  мова  різняться  між  собою.
                            Англійський  наголос  є  зв’язаним  (фіксованим,  постійним)  і
                            нерухомим, оскільки переважна більшість дво- і трискладових
                            слів мають наголос на першому складі і наголос, як правило,
                            не  переміщується  при  приєднанні  до  кореня  чи  основи
                            словотвірної  морфеми:  free  [fri:]  «вільний,  незалежний»  —
                            freedom  ['fri dəm]  «свобода,  незалежність».  Український
                            наголос  є  вільним  і  рухомим:  мати,  учителъ,  барабан.
                            Відмінність цих мов і в тому, що в англійській існує яскраво
                            виражений  побічний  наголос  у  словах,  які  мають  більше
                            чотирьох складів і в яких наголос падає на другий або третій
                            склад від кінця (приклади наведені вище). В українській мові
                            побічний  наголос  слабший  від  англійського  і  трапляється
                            тільки  в  складних  словах:  сталевар,  сортовипробування.
                            Функції наголосу в обох мовах також різні: в українській мові
                            наголос  служить  для  розрізнення  омографів  і  різних
                            граматичних  форм  слова,  а  в  англійській  мові  —  для
                            розрізнення двоскладових слів, які належать до різних частин
                            мови  (imprint  ['imprint]  «відбиток»  —  imprint  [im'print]
                            «штемпелювати,  залишати  слід,  закарбовувати  в  пам’яті»).
                            Отже,  англійський  наголос  є  силовим  з  висотним
                            компонентом,      переважно     фіксованим,     нерухомим      із
                            незначною  словорозрізнювальною  функцією  і  сильніше
                            вираженим побічним наголосом, тоді як український наголос є
                            також  силовим,  але  з  квантитативним  компонентом,
                            нефіксованим,  рухомим  зі  слабо  вираженим  побічним  і
                            виконує формо- і словорозрізнювальну функції.
                                   Інтонація. Вона складається з мелодики, інтенсивності,
                            тривалості,  темпу  мовлення  і  тембру  вимови,  корелює  з
                            синтаксисом.  У  висловленні  виконує  такі  функції:  розрізняє
                            комунікативні  типи  висловлення  (запитання,  спонукання,














                                                               61
   56   57   58   59   60   61   62   63   64   65   66