Page 31 - 6225
P. 31

те, що критерієм типологічної класифікації мов можуть бути
                            морфологічні процеси.
                                   Швейцарський мовознавець Ф. Містелі  (1841 —1903)
                            за основу типологічної класифікації взяв два но-вих критерії:
                            місце  слова  в  реченні  і  внутрішню  структуру  слова.  Вчений
                            перший розмежував коренеізолятивні мови (типу китайської) і
                            основоізолятивні (типу індонезійської). Його заслугою є й те,
                            що  він  уперше  ввів  у  практику  типологічних  досліджень
                            матеріал америндських, аустроазійських і африканських мов.
                                   Німецький  мовознавець  Ф.  Фінк  побудував  свою
                            класифікацію на критеріях складності слова і фрагментарності
                            його структури. За цими критеріями він ділив мови на мови,з
                            масивною структурою і мови з фрагментарною структурою.
                                   Російський мовознавець П. Ф. Фортунатов як критерій
                            традиційно використовує морфологічні особливості слова і на
                            їх  основі  виділяє  чотири  типи:  ї)  аглютинативні  мови;  2)
                            флективно-аглютинативні мови; 3) флективні; 4) кореневі.
                                   На  початку  XX  ст.  мовознавці  вказали  на  недоліки
                            наявних  на  той  час  класифікацій:  невмотивоване  об’єднання
                            історично  або  логічно  не  пов’язаних  ознак;  багатство
                            емпіричного  матеріалу,  що  не  підпадає  під  жоден  тип;
                            хиткість    і   довільність  критеріїв  та  обмежена         їхня
                            пояснювальна  сила.  Це  спричинило  перегляд  основних
                            принципів побудови типологічної  класифікації мов. E. Ceпір
                            поділяє  мови  за  типами  на  основі  таких  трьох  критеріїв:  1)
                            типи виражених  граматичних  понять (типи  функціо  нування
                            формально-граматичних        елементів);     2)    «техніка»,яка
                            переважає в мові; 3) ступінь синтезу. З погляду їхньої природи
                            розрізняють  чотири  типи  понять:  1)  основні  поняття;  2)
                            дериваційні  поняття;  3)  конкретно-реляційні  поняття;  4)
                            абстрактно-реляційні поняття.
                                   Відповідно  до  вказаних  типів  понять  Е.  Сепір  ділить
                            усі мови на чотири типи: 1) прості суто реляційні мови (мови
                            без  афіксації);  2)  складні  суто  реляційні  мови  (мови,  які
                            виражають  синтаксичні  відношення  в  чистому  вигляді  і  які
                            мають здатність модифікувати значення кореневих елементів
                            шляхом  афіксації  і  внутрішніх  змін);  3)  прості  змішано-
                            реляційні  мови  (мови,  в  яких  синтаксичні  відношення














                                                               31
   26   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36