Page 28 - 6225

характеристики (пор.: укр. спів — співати — співочий, біг —
бігати). В англійській мові частини мови так не розрізняються,
і в цьому аспекті англійська мова нагадує аглютинативні й
ізолятивні мови (пор.: cold «холод», «простуда» і cold
«холодний», love «любов» і love «любити»).
Риси інкорпорації (рамкову конструкцію) знаходимо у
флективних англійській і німецькій мовах: the good boy
«добрий хлопець», die interessanten Bücher «цікаві книжки» .
В українській мові, яка є синтетичною, трапляються
риси аналітизму: аналітичні форми майбутнього часу поряд із
синтетичними (писатиму — буду писати), аналітичні форми
(також поряд із синтетичними) ступенів порівняння
прикметників і прислівників (веселіший — більш веселий,
найвеселіший — найбільш веселий, грамотніше — більш
грамотно). Слід зазначити, що аналітичність (службові слова)
властива всім мовам.
Так, у структурі кожної мови наявні ознаки різних
типів. Однак вони для перелічених мов не є визначальними.
Йдеться про тип у мові.
Тип у мові — окремі ознаки інших типів у мові певного
типу.
Під типом у мові розуміють мовні ознаки, які не є
основними для певної мови, але утворюють стійку сукупність.
Саме тому тип мови визначається за тими ознаками, які
переважають у мові. Це стійка сукупність взаємопов’язаних
основних (провідних) ознак, характерних для групи мов.
Наявність або відсутність якоїсь ознаки зумовлена наявністю
або відсутністю інших ознак.
Тип мови є ширшим поняттям, ніж тип у мові. Як типи
мови виділяють ізолятивний, аглютинативний,
полісинтетичний і флективний, а типами в мові вважають
помічену в деяких мовах особливість мовної структури,
наприклад наявність або ступінь аналітизму граматичних
форм, наявність чи відсутність граматичних змін на стику
морфем — фузія чи аглютинація. Отже, коли говорять про тип
мови, мають на увазі сукупність провідних ознак, якими
характеризуються системи певної групи мов, а коли говорять
про тип у мові, мають на увазі конкретні мовні ознаки, які є в

28