Page 27 - 6225
P. 27

дім», ev-ler  «доми», ev-ler-im  «мої доми», ev-im-den  «з мого
                            дому», ev-ler-im-den «з моїх домів»);
                                   4)  полісинтетичний  (ґрунтується  головним  чином  на
                            об’єднанні  аморфних  слів-основ  в  єдині  складні  комплекси,
                            сукупність яких оформляється службовими елементами);
                                   5) ізолятивний (у цьому типі відсутня флексія, слова в
                            реченні ізольовані, тобто між ними нема формального зв’язку;
                            слабо  протиставлені  повнозначні  й  службові  слова;
                            граматичні значення виражаються за допомогою порядку слів,
                            інтонації, редуплікації тощо).
                                   У  структурі  кожної  мови  є  риси,  що  характеризують
                            різні типи. Іншими словами, у мовах певного типу є елементи
                            іншого  типу.  Так,  в  англійській  флективній  мові  є  риси
                            аглютинативності:  форми  множини  іменників  виражаються
                            однозначними морфемами  -s,  -es,  -еп  (table  «стіл»  —  tables
                            «столи», lunch «другий сніданок» — lunches «сніданки», bus
                            «автобус»  —  buses  «автобуси»,  child  «дитина»  —  children
                            «діти», ох «віл» — охеп «воли»). По суті, за аглютинативним
                            принципом  побудовані  дієслова  з  прийменниками  about,
                            away,  down,  оп,  off,  out,  up:  get  about  «поширюватися», get
                            away  «уникати»,  get  down  «проковтнути»;  give  out
                            «розподіляти»,  give  back  «повертати,  віддавати»,  give  off
                            «випускати,  виділяти»,  give  оn  «ринутися  вперед»,  give  over
                            «передавати, вручати», give up «залишити». Тут прийменники
                            зберігають своє основне значення, але значення дієслова після
                            приєднання прийменників щоразу змінюється.
                                   В  англійській  мові  немає  категорії  роду,  через  що
                            немає  узгодження  прикметника  і  присвійного  займенника  з
                            іменником (the new book «нова книжка» — the new books «нові
                            книжки»), однак все ж таки трапляються випадки узгодження
                            в  числі  вказівних  займенників  із  іменниками  (this  book  «ця
                            книжка» — these books  «ці книжки», that table «той стіл» —
                            those  tables  «ті  столи»).  Порядок  слів  суворо  фіксований:
                            суб’єкт  +  предикат  +  об’єкт  (тобто  такий,  як  у  китайській
                            мові). Цими двома останніми ознаками англійська флективна
                            мова зближується з ізолятивними мовами. Усі флективні мови
                            характеризуються  чітким  протиставленням  частин  мови:
                            кожна  частина  мови  має  властиві  тільки  їй  морфологічні














                                                               27
   22   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32