Page 24 - 6225

— діахронічні (стверджують однакові закономірності
змін у всіх мовах).
Універсали й унікалії — два полюси на шкалі
подібностей і відмінностей мов. Немає мов, які б не мали
спільних ознак зі всіма іншими мовами, але немає й мов, які б
не мали власних, властивих тільки їм рис. Універсологія
змикається із загальним мовознавством, яке вивчає загальні
закономірності будови мови, а вивчення унікалій є предметом
конкретного мовознавства. Знання універсалій необхідне
мовознавцям, які працюють у галузі ареальної лінгвістики,
типології та історичної реконструкції.
Ґрунтовно досліджували універсали Б. А. Успенський
«Структурна типологія мов», Ю. В. Рождественський, Б. О.
Серебренников, В. М. Ярцева та ін.
Теорія універсалій еволюціонувала від пошуків
поверхневих і відтак імплікаційних універсалій у синхронії до
пошуків діахронічних універсалій і широких типологічних
зіставлень способів реалізації однієї й тієї самої змістової
універсали. В останні роки помітним є звернення дослідників
до універсалій тексту і порядку компонентів y синтаксичних
структурах. Вихід за межі внутрішньоструктурної
інтерпретації зумовлює нові можливості пояснення дії
універсалій: соціальні причини, кодифікація, поява
писемності та ін.

Список рекомендованої літератури

Аракин В. Д. Сравнительная типология английского и
русского языков. — Л., 1979. — С. 26—32.
Базелл Ч. Лингвистическая типология // Принципы
типологического анализа языков различного строя. — М.,
1972. — С. 3—30.
Буранов Дж. Сопоставительная типология английского
и тюркских языков. — М., 1983. — С. 55—73.
Вардуль И. Ф. 0 предмете и задачах типологии //
Лингвистическая типология. — М., 1965.
Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание
языков. — М., 1999.

24