Page 22 - 6225

будь-які структурні ознаки, які можуть скласти будьь-який їх
набір (відкритий клас) в обмеженому завданнями дослідника
складі мов. Типологія встановлює закритий список
диференційних структурних ознак відкритого класу мов.
Методика характерології полягає в тому, що дослідник,
аналізуючи матеріал за заданим списком відповідно до мети
лінгвістичного дослідження, виявляє набір суттєвих ознак.
Характерологія має справу тільки з важливими ознаками в
певній мові на певній стадії її розвитку. І в контрастивній
лінгвістиці, і в типології, і в характерології в центрі уваги —
відношення подібності й відмінності у структурі
зіставлюваних мов. Однак у кожному конкретному випадку
виступають різні аспекти цих відношень. Зіставне
(контрастивне) мовознавство досліджує ознаки структурної
подібності й відмінності незалежно від типологічної
релевантності. І для характерології, і для зіставного
мовознавства також релевантні такі базові поняття, як «тип
мови» або «клас».

4. Універсологія
Універсологія (лінгвістика універсалій) — напрям
досліджень, зорієнтований на виявлення найзагальніших
структурних характеристик мови, які виокремлюють її з-
поміж інших природних і штучних сигнальних систем.
Так, у всіх мовах є голосні і приголосні фонеми. У
переважній більшості мов є форма теперішнього часу
дієслова. У всіх мовах світу думки виражаються реченнями. У
кожній мові є власні імена. Такі спільні для всіх або для
більшості мов риси називають універсаліями.
Думка про універсальність мовних явищ бере свій
початок від античних граматик. У XIII ст. виник термін
універсальна граматика (grammatica universalis). Однак
справжні дослідження універсалій відносять до середини XX
ст. У 1957 р. («Меморандум про мовні універсали» Дж.
Грінберга, Дж. Дженкінса, Ч. Осгуда).
Мовні універсали визначають на основі трьох
параметрів: 1) спільність властивостей усіх мов на відміну від
«мови» тварин; 2) сукупність змістових категорій, що

22